Page 40 - Krechkovska_avtoref

38
45. Student O. Z. , Krechkovska H. V., Nykyforchyn H. M., Zvirko O. I. Operated
steel degradation peculiarities of the different elements of power steam pipelines [Елект-
th
ронний ресурс]. Book of Abstract of 14 International Conference on Fracture (ICF 14),
(Rhodes, Greece, June 18–23, 2017). 1 USB-носій. 2 p.
46. Nykyforchyn H., Krechkovska H., Student O. Fractographic peculiarities of
SCC of gas pipeline steels after its hydrogen assisted in-laboratory degradation. Structural
Integrity and Durability: Аbs. Int. Conf. Dubrovnik, Croatia, August 15, 2017. Ed. Željko
Božić. Zagreb: University of Zagreb. 2017. P. 57–58.
47. Кречковська Г. В., Студент О. З. Фрактодіагностика технічного стану ста-
лей різної міцності для газогонів. Пошкодження матеріалів під час експлуатації,
методи його діагностування: праці V міжн. наук.-техн. конф., м. Тернопіль 19-22
вересня 2017р., Тернопіль, 2017. С. 86–89.

АНОТАЦІЯ
Кречковська Г. В. Методологія оцінювання критичного стану тривало
експлуатованих конструкційних сталей за зміною їх структури, мікромеханіз-
мів та опору руйнуванню. – на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціа-
льністю 05.02.01 – матеріалознавство. – Фізико-механічний інститут
ім. Г.В. Карпенка НАН України, Львів, 2020.
У роботі вирішено важливу науково-технічну проблему, спрямовану на розро-
блення, апробацію та практичну реалізацію методів оцінювання структурно-
механічного стану конструкційних сталей тривалої експлуатації за різних темпера-
турно-силових умов у корозивно-наводнювальних середовищах на основі залежнос-
тей між кількісними структурними, фрактографічними та механічними показника-
ми, чутливими до їх деградації.

Аналізували вуглецеві сталі виробництва кінця ХІХ – початку ХХ сторіч (вежі
Шухова, мости Вроцлава), низьколеговані сталі газо- і нафтогонів, теплотривкі ни-
зько- та високолеговані сталі (елементів парогонів ТЕС та лопаток роторів парових
турбін). На основі комплексного дослідження механічних характеристик сталей об-
ґрунтовано вибір показників, чутливих до їх деградації. За експлуатації в кліматич-
них умовах використали ударну в’язкість KCV, а у високотемпературних – ефектив-
ний поріг циклічної тріщиностійкості ΔK th eff . За структурний показник стану тепло-
тривких сталей використали розміри карбідів і зерен, а за фрактографічний – частку
площі зламу, що припадала на фрактографічні ознаки, пов’язані з деградацією сталі.
Для сталей, тривало експлуатованих за кліматичних умов, такими ознаками були
розшарування та крізьзеренні відколи на зламах ударних зразків, а за високотемпе-
ратурних – фрагменти міжзеренного руйнування на фоні крізьзеренного втомного
рельєфу зламів зразків, випробуваних на циклічну тріщиностійкість.
Науково обґрунтовано методологію оцінювання структурно-механічного ста-
ну низки конструкційних сталей різних об’єктів експлуатації, в основі якого побу-
довані універсальні залежності між втратою їх механічних характеристик та зміною
структурних та фрактографічних інформативних ознак їх деградації після тривалої
експлуатації в кліматичних і високотемпературних умовах.
Ключові слова: деградація конструкційних сталей, тривала експлуатація, клі-