Page 12 - Krechkovska_avtoref
P. 12

10
                                                    KCV                                  
                     0    B       0,2                                B        0,2
                   -10  , %
                   -20
                   -30
                   -40
                   -50     1                                         1
                   -60     2                                         2
                   -70     3.4                                       3.4
                           4                                         4
                   -80     5                                         5
                   -90     6.1                                       6.1

                                  а                                                  б
        Рис. 2. Ранжування сталей з елементів (вежі в Миколаєві (1) та (2), Аджигольського маяка
       (3.4), залізничного вокзалу (4), Піскового (5) і Центрально–Поморського (6.1) мостів у Вроц-
        лаві) за ударною в’язкістю KCV, характеристиками міцності (σ В, σ 0,2) і пластичності (δ, ψ),
                       визначеними на повітрі (а) та в середовищі кислотного дощу (б).

              У  вихідному  стані  неметалеві  включення  зберігали  зв'язок  з  матрицею
       (рис. 4а).  Тоді  як  сукупна  дія  експлуатаційних  чинників,  зокрема  механічних  на-
       пружень, вплинула на структурно-механічний стан таких сталей, що проявилося де-
       когезією  неметалевих  включень  від  матриці
       (рис. 4б). Внаслідок цього попри збереження ціліс-              0,20
       ності елемента в його перерізі виникли порожнини,               0,15 п  / C шл                    4
       сумірні з включеннями, які ослабили його, сприяли                 C
       накопиченню водню на міжфазних межах і полег-                   0,10
       шили  руйнування  перетинок  між  найближчими  з                     c          6.2
       них  шляхом  формування  розшарувань.  Причому,                 0,05  C       1
       якщо  на  шліфі  виявляли  лише  ті  включення,  які                   6.1                        б
       належали його площині, то руйнування, як прави-                          S c
                                                                                                         0,80
       ло, відбувається по шляху найменшого опору, який                     0,0  0,1  0,2  0,3 0,70  0,75  S  /  S
                                                                                                       кр

       відзначається  критич-           1,0                                   3
                                                                     1, 2
       ною  щільністю  розта-           0,8                                   4, 5, 6.1
                                                                  7
       шування  включень,  що
       втратили когезію з мат-         KCV екс  / KCV вих  0,6
       рицею.  Отже,  металог-          0,4
       рафічні кількісні оцінки
       деградації  вуглецевих           0,2
       сталей,  визначені  за           0,0  30  60    90   120   150
       площею  відшарованих                           , роки
                                                      екс
       неметалевих  включень                         а                                   в
       С п  на  одиниці  площі        Рис. 3. Втрата опору крихкому руйнуванню KCV екс / KCV вих від
                                       тривалості експлуатації сталей τ екс (а) та залежності між струк-
       шліфа  С шл,  могли  бути       турним С п /С шл і фрактографічним S кр /S показниками їх дегра-
       заниженими,  тоді  як  дації (б) та між втратою опору крихкому руйнуванню і показни-
       такі ж оцінки на основі         ком S кр / S, що враховує площу розшарувань та крізьзеренних
       замірів  площі  структу-       відколів на одиничній площі зламів ударних зразків (в). І та ІІ –
       рних  елементів  окрих-         зони, що відповідають експлуатованим сталям до- і за критич-
       чення  на  зламах  сталі,       ного структурно-механічного стану; A c – точка, що розмежовує
                                       сталі з якісно відмінними ознаками деградації (розшарування
       ініційованих  відшаро-         чи крізьзеренні відколи). Позначення сталей у табл. 1 та табл. 2.
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17