Page 10 - ВСТУП
P. 10

8

            L. Piotrowski, G. Qi, M. Sause, R. Sánchez, M. Takuma, X.  Wang, X. Zhang та інші.
            Однак відомі підходи стосуються окремих класів задач та видів матеріалів.
                  Отже,  незважаючи  на  значний  науковий  доробок,  побудова  удосконалених
            методик ТД та алгоритмів опрацювання АЕ-інформації на основі нових інформатив-
            них  параметрів,  а  також  розроблення  теоретичних  основ  методу  АЕ  для  багато-
            шарових структур є актуальною науково-технічною проблемою.
                  У другому розділі побудовано загальний аналітичний розв’язок задачі поши-
            рення пружних хвиль у тришаровій композитній структурі з дископодібними тріщи-
            нами, ініційованих зсувом їх протилежних поверхонь відносно центру тріщин, та ви-
            значено поля переміщень для часткових випадків композита (на поверхні шару, роз-
            ташованому на півпросторі з тріщиною; на поверхнях біматеріалу з тріщиною в од-
            ному  з  шарів  та  на  поверхні  трикомпонентного  композита  з  тріщиною  у  півпрос-
            торі).
                  У літературі для однорідних матеріалів встановлено залежності амплітуд пере-
            міщень  від  часу  і  частоти,  діаграми  спрямованості  випромінювання  різних  типів
            хвиль у випадку утворення в тілі тріщини нормального відриву та скруту. Перемі-
            щення  в  тілі  за цих  механізмів  утворення  тріщин  відрізняються, як  амплітудами і
            частотами, так і діаграмами спрямованості випромінювання, тому важливо вивчати
            обидва випадки механізмів утворення та поширення тріщин у твердих тілах.
                  Відомо,  що  об’ємний  напружено-деформований  стан  у  загальному  випадку
            можна розкласти на суму двох станів: тривісного розтягу та складного зсуву в трьох
            координатних площинах. Зазначено, що для тіл із багатошаровою структурою част-
            ково поля переміщень вивчали у межах визначення їх локального напружено-дефор-
            мованого  стану  під  навантаженням  розтягу,  а  дослідження  поля  переміщень  на
            поверхні твердих тіл із багатошаровою структурою з тріщинами поздовжнього зсуву
            (скруту) практично відсутні.

                  Тришаровий композит моделювали у вигляді трикомпонентного тіла, яке скла-
            дається з шарів  A,     B,  C  завтовшки  h ,    h B  h ,  C , відповідно (рис. 1). Матеріали шарів
                                                          A
            ізотропні та характеризуються густинами   , модулями зсуву  G  і коефіцієнтами
                                                                  D
                                                                                             D
            Пуассона     D  ,  D   A, B, C .
                                                                         Кожний шар містить плоску дис-
                                                                    коподібну тріщину радіуса  a  із неру-
                                                                                                       D
                                                                    хомим  контуром,  яка  займає  область
                                                                    S ,   D   A, B, C .  Тріщини  паралельні
                                                                      D
                                                                    поверхням  шарів,  а  їх  центри  знахо-

                                                                    дяться на одній прямій. В області  S
                                                                                                                D
                                                                    вибираємо  локальну  систему  коорди-
                                                                                  D
                                                                            x
                                                                    нат  O D 1 x 2 x   так,  щоб  початок  коор-
                                                                                  3
                                                                    динат O  співпадав із центром тріщи-
                                                                              D
                                                                    ни, а осі  x 1 , x  були розміщені в пло-
                                                                                     2
            Рис. 1. Схема розташування дископодібних                щині розташування дефекту.
                      тріщин у тришаровому тілі.                         Протилежні  поверхні  S   тріщин
                                                                                                       
                                                                                                       D
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15