Page 9 - ВСТУП

7

аналітично-числові та експериментальні методи. Аналітично-числові методи ґрунту-
ються на розробленні математичних моделей із відповідними крайовими умовами
для опису зародження та поширення дефектів як джерел АЕ. Встановлені залежності
між параметрами полів переміщень, які виникають у тілі внаслідок поширення
пружних хвиль АЕ від різних джерел, та параметрами самих джерел дають можли-
вість під час діагностування реальних об’єктів виявляти не лише місце розташуван-
ня дефекту, але й визначати його тип, розміри. Особливу зацікавленість викликають
дослідження АЕ від тріщини, яка зароджується або розвивається, бо її вважають
найнебезпечнішим дефектом об’єкта контролю. Значний доробок як вітчизняних,
так і зарубіжних учених, у цьому напрямку стосується однорідних матеріалів. У
багатьох галузях промисловості все більше використовують матеріали з багатошаро-
вою структурою. Дослідження із визначення поля переміщень на поверхні таких
матеріалів нам невідомі.
Експериментальні методи дають можливість ідентифікувати типи чи механізми
руйнування різного виду конструкційних матеріалів на основі аналізу параметрів
сигналів АЕ (амплітуди; амплітудного розподілу; часу наростання переднього фрон-
ту імпульсу; частотного спектру тощо), а, відтак, будувати нові удосконалені мето-
дики АЕ-діагностування реальних об’єктів. Останнім часом широкої популярності
набрало поєднання аналітичних та експериментальних підходів із комп’ютерним
моделюванням фізичних процесів, що значно спрощує вивчення динаміки та особ-
ливостей останніх.
Для здійснення локального діагностування феромагнетних елементів конст-
рукцій та виробів використовують явище генерування сигналів МАЕ під впливом
зовнішнього магнетного поля, яке спричинює рух стінок магнетних доменів. Поєд-
нуючи параметри сигналів МАЕ з відомими фізичними явищами можна створити
методики не лише ефективного виявлення дефектів, а й кількісного оцінювання сту-

пеня деградації конструкційних матеріалів.
Відзначено, що вагомий внесок у дослідження руйнування матеріалів та еле-
ментів конструкцій, а також розвиток методу АЕ для його діагностування зробили
такі вітчизняні і зарубіжні вчені: О. Є. Андрейків, Ю. І. Болотін, С. І. Буйло,
В. О. Грешніков, Ю. Б. Дробот, В. І. Іванов, М. В. Кіндрачук, В. В. Книш, В. С. Кук-
сенко, Р. М. Кушнір, М. В. Лисак, А. Л. Майстренко, П. О. Марущак, З. Т. Назарчук,
А. Я. Недосєка, В . Д . Нацик, В. Д. Позняков, В. Р. Скальський, Ю. М. Солонін, В. О. Стри-
жало, О. С. Тріпалін, Є. В. Харченко, К. А. Чишко, М. Б. Штерн, А . А . Юдин, П. В. Яс-
ній, J. Achenbach, Z. Alterman, J. Baram, H. Dunegan, J. Eisenblatter, M. Friesel,
W. Gerberich, P. Hutton, L. Jacobs, T. Kishi, R. Kline, T. Kuribayashi, K. Okumi,
H. Pedersen, A. Pollock, C. Scruby, H. Takahashi, B. Woodward та інші.
Для аналізу структури й поведінки сигналів зі змінним у часі частотним спект-
ром широко використовують ВП, що підтверджує аналіз літературних джерел, де
представлено методики застосування ВП для аналізу сигналів АЕ в різних задачах
технічної діагностики. Їх розробленням займались учені І. Бабічева, Л. Степанова,
Л. Співак, Д. Терентьєв, D. Baccar, D. Bianchi, F. Ciampa, E. Dias, Y. Ding, Ya. Feng,
A. Gallego, J. Grabowska, M. Hamstad, F. Hemmati, H. Jeong, G. Kalogiannakis, H. Kim,
Z. Kunpeng, X. Li, T. Loutas, S. Loutridis, A. Marec, K. Miesowicz, R. Piotrkowski,