Page 52 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

52

що характеризуються стійкістю до зношування та корозійного руйнування, а й

ще являються екологічно чистими процесами.

Переважна більшість опублікованих результатів стосувалася вивчення

структури поверхневого шару сталей та алюмінієвих сплавів після їх лазерного

оплавлення із введенням у ванну розплаву зміцнюючих часточок та дослідже-

нню опору зношуванню. Необхідно зазначити, що в основному ці роботи вико-

нувалися зарубіжними дослідниками, які наводили обмежені відомості про ре-

жими модифікування. Вплив структурної гетерогенності поверхні на міцність і

характер руйнування, зносостійкість за різних умов тертя та корозійно-електро-

хімічні властивості лазерно модифікованих шарів є недостатньо вивченим, що не

дозволяє більш ефективніше застосовувати цей метод обробки для підвищення

надійності і ресурсу деталей і конструкцій із врахуванням умов їх експлуатації.

Опубліковані результати [104–180] стосувалися в основному структури та

властивостей високошвидкісних газополуменево напилених покриттів, одержа-

них з порошків системи WC-FeCo. Оскільки процес одержання монокарбіду

вольфраму є складним та дорогим, тому постійно здійснюються спроби значно

знизити його вміст, або повністю заміни в металокерамічних твердих покрит-
тях. Доступнішим та дешевшим є порошок VC, який також володіє високою

твердістю та температурою плавлення, проте має втричі нижчу питому вагу (5,4
3
3
кг/дм ), ніж WC (17,2 кг/дм ), що є важливо для зміцнення деталей з алюмініє-
вих сплавів. Проте роботи, в яких би досліджували структуру та експлуатаційні
характеристики високошвидкісних газополуменевих покриттів зміцнених VC

практично відсутні.

На сьогодні недостатньо з’ясованими залишаються закономірності фор-

мування структури поверхневих шарів на алюмінієвих сплавах, одержаних піс-

ля застосування вище перерахованих методів оброблення, що перешкоджає оп-

тимізації складу покриттів, технології їх отримання, прогнозуванню робото-

здатності та ранжуванню за характеристиками зношування під впливом

експлуатаційних чинників. На вирішення цих завдань і спрямована дана

дисертаційна робота.