Page 42 - УДК

42

перетворенням в аустеніт, відновлюється і, таким чином, відновлюється первісна

форма (перед деформацією B-C). При цьому нехтують будь-якою невідновленою

пластичною деформацією під час перетворення. Отже, стан матеріалу в точці A

відповідає його стану в точці F (Рис. 1.6). Завдяки ефекту повернення до вихідної

або «запам’ятованої» форми сплави і назвали сплавами з ЕПФ. Подальше

охолодження зразка без прикладення до нього навантаження повторно

спричинить виникнення двійникового мартенситу без істотної зміни форми

зразка, яку він вже відновив під час перетворення бездвійникового мартенситу в

аустеніт.

Рис. 1.7. Схематичне представлення діаграми фазових перетворень, на якій

показано можливі варіанти їх перебігу у сплавах із пам’яттю форми: за

відсутності навантаження на зразку, за ізобарного та ізотермічного

псевдопружного шляху навантаження [2].

Тепер розглянемо інший шлях навантаження, позначений на Рис. 1.7 як α-

β-γ-δ-ε, а також експериментально підтверджений на Рис. 1.8 [42]. Такий шлях

перетворень аналогічний описаному раніше, але в цьому випадку зразок був під

постійним навантаженням на протязі всього теплового циклу. Для цього до дроту

із сплаву з ЕПФ підвісили гирьку. Якщо навантажений дріт з аустенітною

структурою (α) охолодити, в ньому відбувається мартенситне перетворення (β-

γ), внаслідок якого він сильно деформується. Така деформація є наслідком як