Page 41 - УДК
P. 41

41

               Ti-Pt, Ni-Al,  Cu-Al-(Fe, Ni, Co, Mn), Au-Cd, Ag-  Cd, Cu-Zn-Al. Найвідомішим

               сплавом з ефектом пам'яті є нітинол [44].



                             1.1.3  Ефект пам’яті форми

                      Під час нагрівання елементів із ЕПФ сплавів забезпечується повернення їх

               колишньої  форми  внаслідок  усунення  високих  деформацій.  Повернення

               переміщених  атомів  в  структурі  сплаву  на  колишні  позиції  спричинене

               формуванням  спрямованих  і  сильних  міжатомних  зв'язків.  Всі  сплави  з  ЕПФ

               змінюють  тип  кристалічної  гратки  або  розташування  атомів  в  ній  внаслідок

               фазових перетворень з поглинанням або вивільненням теплової енергії.

                      ЕПФ  можна  краще зрозуміти  з  діаграми  фазових  перетворень  від  зміни

               напружень  чи  температури,  експериментально  проілюстрований  у  просторі  в

               координатах σ-ε-T на Рис. 1.6а, б, Рис. 1.7. Діаграми показують шлях, за яким

               відбуваються  структурно-фазові  перетворення  в  NiTi-сплаві.  На  початку

               навантаження (точка А на Рис. 1.6а, б, Рис. 1.7) сплав з пам’яттю форми має

               вихідну  структуру  аустеніту.  Під  час  охолодження  зразка  (навіть  без

               прикладання          напружень)         відбувається        перетворення         кристалічної


               об’ємноцентрованої гратки аустеніту в гратку двійникового мартенситу (точка B
               на  Рис.  1.6,  Рис.  1.7).  Коли  зразок  з  такою  структурою  навантажити,  то


               відбувається  переорієнтація  гратки  двійникового  мартенситу  в  повністю
               бездвійникову. При цьому за доволі невисокого і незмінного рівня напружень


               відбувається  значна  макроскопічна  деформація  зразка  (точка  C  на  Рис.  1.6,
               Рис. 1.7). Для деяких сплавів NiTi величина цієї деформації досягає 8% [40]. При


               розвантаженні зразка пружна частина від загальної деформації відновлюється, а

               непружна деформація, пов’язана з деформуванням бездвійникового мартенситу,

               залишається через його стабільність у розвантаженому стані (точка D на Рис. 1.6,

               Рис. 1.7). Під час нагрівання зразка без прикладеного навантаження за певної

               температури  починається  фазове  перетворення  бездвійникового  мартенситу  в

               аустеніт.  Воно  розпочинається  за  температури  A s  (точка  E)  і  завершується  за

               температури  A f  (точка  F,  Рис.  1.6).  Псевдопружна  деформація,  обумовлена
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46