Page 110 - УДК

110

Геометрія компоненти і геометрія тріщини. Геометричні властивості

структурних компонент є результатом як проектування, так і процесу

виготовлення. Геометрична форма та розмірності (діаметри, ширина, товщина

пластини) так само, як параметри, що описують локальну геометрію (радіус

вершини надрізу, кути) описані на різних стадіях процесу виготовлення. Ці

параметри отримують із певною точністю. Їх можна трактувати як однозначні

величини, так і присвоювати їм певні допустимі рівні Насправді, в обох випадках

маємо справу із випадковими змінними. Таким чином, розкид загальних та

локальних геометричних параметрів структурних компонент відображає якість

процесу виготовлення.

Для статистичного опису початкового розміру тріщини використовують

декілька різних статистичних розподілів [195].

Середня величина початкової довжини (глибини) тріщини залежить від

якості матеріалу і елементу конструкції і змінюється від 0,005 мм для лопаток

турбін [196] до 5,0 мм для зварних мостових конструкцій [197]. Розкид

початкової довжини тріщини є значним із КВ = 0,2 1,0 [195].

Для опису закономірностей розкиду випадкових величин для оцінки

міцності і довговічності елементів конструкцій застосовували функції розподілу,

подані у табл. 2.2.

Класична концепція допустимого пошкодження може бути застосована,

якщо критичний розмір тріщини є достатньо великим для надійного виявлення

неруйнівним контролем і якщо проміжок часу між ними є достатній для

виявлення, а ймовірне руйнування є достатньо значним для впровадження

міжремонтних інспекцій. Якщо ці умови не дають шляхів альтернативних

допустимому пошкодженню, можуть бути реалізовані випробування

перевантаженням або періодичні усунення тріщин.