Page 46 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

46

1.2 Основні підходи до визначення механізмів трибокорозії

1.2.1 Синергічний підхід.

Для визначення синергізму між зносом і корозією металевих матеріалів

в рідких розчинах або суспензіях запропонована стандартна методика: T =

W 0 + C 0 + S [135]. Експерименти полягають у вимірюванні корозійної

складової C 0 без присутності фрикційної взаємодії; складової зносу W 0 при

катодному потенціалі 1 В порівняно з потенціалом розімкнутого кола, щоб

усунути компоненту корозії під час зносу; і втрати матеріалу від зносу і

корозії в цілому Т. Таким чином, загальні втрати матеріалу внаслідок

трибокорозії можна виразити у вигляді суми втрат матеріалу за рахунок

чистого зносу, втрати матеріалу через корозію за відсутності зносу і

синергічного чинника S, який є комбінованим впливом зносу і корозії.
Синергічний чинник S визначається як сума зміни швидкості корозії

через зношування ∆C W та зміни швидкості зносу через корозію ∆W C
(корозійно-прискорений знос) за рівнянням S = ∆C W + ∆W C.

Такий підхід широко використовується багатьма дослідниками (див.

табл. 1). Дослідження показують, що синергічний підхід не дає можливості

зробити механістичну інтерпретацію трибокорозійних явищ у зв'язку з

обмеженням сучасних експериментальних методів, які використовують для

роздільного вимірювання механічних і корозійних властивостей матеріалів.

Ці обмеження спричинюють обов'язкове використання певних рекомендацій

для оцінки синергізму, таких як катодний захист, щоб уникнути розчинення

металу і визначати втрати матеріалу за рахунок тільки зносу W 0. Проте цей

метод виявився надзвичайно залежним від прикладеного катодного

потенціалу [89], а також електроліту [78]. Автори праці [89] виявили зміну

зносу на порядок залежно від застосованого катодного потенціалу, що

пов'язано з чутливістю металу до водневого окрихчування.