Page 43 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

43

від ділянки тертя, що досліджується [13]. Електрод та зразок з’єднані через

амперметр з нульовим опором, який вимірює гальванічний струм. Перед

початком досліджень як електрод, так і зразок мають однаковий потенціал

корозії за відсутності струму через амперметр. З початком досліджень

виникає електричний струм, який дає певну інформацію про процеси, що

відбуваються зоні тертя. Після припинення фрикційної взаємодії поверхня

зразка репасивується і гальванічний струм наближається до нуля. За

ідеальних умов існує анодний струм між зношеною зоною і недеформованою

поверхнею, який може характеризувати частку корозійного фактора під час

тертя. Однак, при цьому не можна врахувати процеси, що виникають між

зношеною частиною та недеформованою частиною зразка, а також цей струм

є дуже чутливим до електропровідності електроліту, відстані між зразком і

електродом та їх відповідними розмірами. Як метод вимірювання

електродного потенціалу, цей метод має перевагу у своєму напівкількісному
оцінюванні втрат матеріалу.

1.1.3 Потенціостатичний метод

При потенціостатичному методі потенціал накладається на зразок за

допомогою триелектродної схеми, яка включає робочий електрод

(досліджуваний метал), електрод порівняння та допоміжний електрод. За

цією схемою підтримується вибраний потенціал між робочими та опорними

електродами[13]. За зміною струму в часі можна прослідкувати зміну

кінетики електрохімічних реакцій, які протікають під час трибокорозії.

Вимірюваний струм враховує більшість електрохімічних реакцій, що

відбуваються на робочому електроді. Використання даного методу має

перевагу над гальваностатичним, оскільки вдається мінімізувати або

обмежити похибку умов експерименту та впливу геометрії. Поряд із

можливістю кількісно визначити частку корозійної складової,