Page 46 - Dys

46

сумісної, у зниженні роботоздатності трубопроводів та супутньої арматури.

Недостатньо досліджено схильність зварних з’єднань трубних сталей до

деградації та корозійно-механічного руйнування під час тривалої

експлуатації. Таким чином, вивчення електрохімічних особливостей та

встановлення закономірностей корозійно-механічного руйнування сталей

трубопровідних систем та зварних з’єднань залежно від складу водних

середовищ та виду експлуатаційних навантажень – важливе науково-технічне

завдання.

Мета дисертаційної роботи – встановити електрохімічні особливості та

закономірності корозійно-механічного руйнування сталей трубопровідних

систем та зварних з’єднань залежно від хімічного складу водних середовищ і

виду експлуатаційних навантажень.

Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі задачі:

1. Дослідити вплив корозійного чинника на втомну витривалість сталі

після попередньої кавітації та за сумісної дії циклічного і кавітаційного

навантажень;

2. Виявити можливості зменшення корозійного впливу за корозійно-

кавітаційного руйнування сталі у водогінній воді інгібіторним захистом;

3. Уточнити механізм корозійно-механічного руйнування трубних

сталей у водних середовищах, що моделюють ґрунтові;

4. Вивчити механізм впливу корозійно- та адсорбційно-активних

аніонів на опір трубної сталі 17Г1С зародженню корозійно-втомної тріщини;

5. Визначити параметри корозійно-циклічної тріщиностійкості трубної

сталі 17Г1С залежно від складу водних середовищ за високої асиметрії циклу

навантаження, що відповідає експлуатаційним умовам;

6. Оцінити вплив тривалої експлуатації магістральних газопроводів на

корозійне та корозійно-механічне руйнування зварного з’єднання сталі

17Г1С.