Page 29 - Dys

29

Найчастіше корозійні ураження внутрішніх поверхонь промислових

газопроводів локалізуються по низу труби внаслідок наявності агресивного

водного середовища [24]. Коли умови сприяють швидкій конденсації вологи

у холоднішій частині труби, що спричиняє утворення плівки води у верхній

ділянці труби, то протікає корозія верху трубопроводу, що є характерною для

газопроводів як материкових, так і морських родовищ [33–36].

Мікробіологічна корозія у трубопроводах може відбуватись за умови

наявності всередині трубопроводу бактерій, живильного середовища та води.

Діяльність мікроорганізмів може як спричиняти корозію, так і прискорювати

її перебіг; створювати концентраційні електрохімічні комірки чи

продукувати органічні кислоти або гази, підвищуючи агресивність

середовища [37].

1.2. Корозійно-кавітаційне руйнування у трубопровідних системах

У трубопроводах можуть виникати ситуації, коли механічні

напруження, в тому числі циклічні, спричиняють крім втомного ще й

корозійно-кавітаційне руйнування (ККР) матеріалу [1, 38–41]. Найчастіше

такі явища виникають під час гідроудару, коли тиск у трубопроводі

стрибкоподібно знижується на ділянках після засувок чи згинів. У системі

газопроводів, зокрема, можливі водяні, смоляні, сміттєві закупорювання, що

спричиняє пульсацію тиску газу через звуження робочого січення труби.

У присутності в газі крапельної води у системі газопроводів за відповідних

значень температури і тиску газу утворюються гідрати вуглеводнів –

кристалогідрати, які перешкоджають проходженню газу. Стійкий стан

існування кристалогідратів природного газу можливий за температур від

-5 ºС до +10 ºС та тиску 0,6–2,0 МПа. Явища гідроудару характерні для
систем водопостачання та водовідведення, опалення, нафтопроводів,

аміакопроводів тощо. Згідно з розрахунками [2], максимальна величина