Page 26 - Dys

26

У нейтральних та лужних (вапнякових) ґрунтах за нестачі кисню може

розвиватись карбонатна корозія:

Fe + Н 2О + СО 2 = FеСО 3+ Н 2, (1.3)

за якої поверхня металу пасивується карбонатними плівками і набуває

схильності до локальної корозії.

Різко інтенсифікує корозію металів сірководень, який зустрічається у

кислих ґрунтах. Особливо гострою є проблема сірководневої корозії для

промислових газонафтопроводів, запірної арматури тощо, якa працює в

пластовій воді, що містить домішки сірководню, вуглекислого та

вуглеводних газів:

Fe + Н 2S = FеS+ Н 2. (1.4)

Сульфід феруму розглядають при цьому як каталізатор розчинення і

наводнювання металу.

Контролюючий чинник ґрунтової корозії металів залежить від умов

середовища [7]:

• переважно катодний контроль спостерігається у вологих ґрунтах;

• анодний – у сухих та пухких ґрунтах;

• змішаний катодно-омічний є наслідком роботи макрогальванопар.

Дослідили [10, 11] ріст тріщини у нейтральному грунтовому

середовищі після порушення покриття трубопроводу за градієнтного вмісту

концентрації СО 2. Встановили що тріщина поширювалася найінтенсивніше

за найбільшої концентрації СО 2, при цьому вплив середовища може зростати

втричі. Дослідженнями корозії та пасивації сталі API X100 до, під час та

після формування пасивного шару в модельних ґрунтових гідрокарбонатних

розчинах з рН 6,7 до 8,9 [12, 13] виявили, що потенціал корозії при

збільшенні концентрації гідрокарбонату (і рН) зсувається у бік від’ємних

значень. Для оцінки корозійної активності ґрунту рекомендовано

використовувати такі параметри, як густина струму корозії, поляризаційний

опір та опір ґрунту [14].