Page 28 - Dys

28

й сірководню H 2S скоріше утворюються плівки феруму сульфіду FeS, ніж

феруму карбонату FeCO 3. При утворенні плівок продуктів корозії з

недостатніми захисними властивостями може протікати локальна корозія з

дуже високими швидкостями, яка, зокрема, є найнебезпечнішим типом

корозійного ураження промислових газопроводів. При невеликих швидкостях

руху рідини присутність О 2 значно прискорює локальну корозію [18].

Підвищення мінералізації водного середовища зумовлює, зазвичай,

посилення корозійного руйнування сталі. Зокрема, 0,1% NaCl підвищує

швидкість корозії середньовуглецевої сталі на 23%, а 0,4% NaCl – на 73%

проти випроб у воді [30]. Слід, однак, зазначити, що суттєве підвищення

вмісту солей спричиняє зниження швидкості корозії внаслідок зменшення

розчинності кисню (деполяризатора) [31] та утруднення дифузійних процесів

через зростання в’язкості середовища. Корозійна поведінка вуглецевої сталі

суттєво залежить від аніонного складу електроліту [18, 32]. Зокрема,

агресивними стосовно сталі у нейтральних водних електролітах є хлорид,

нітрат і сульфат-іони (рис. 1.1) [32]. Хлориди можуть утруднювати

формування захисних плівок та підвищувати швидкість локальної корозії.

Рисунок 1.1 – Залежність швидкості загальної корозії вуглецевої сталі від

концентрації (нормальності) солей натрію: 1 – Na 2CO 3; 2 – NaHCO 3;

3 – NaNO 3; 4 – Na 2SO 4; 5 – NaCl [32].