Page 33 - Dys

33

Одним із ефективних методів захисту трубопроводів від ККР може

бути застосування інгібіторів, однак у літературі є лише обмежені дані з

цього питання [54–57]. У праці [56] проаналізували вплив швидкого потоку

корозивного середовища, що спричиняє кавітацію, на ефективність

інгібіторного захисту вуглецевої сталі API 5L X65 від корозії у СО 2-вмісному

середовищі і виявили, що інгібітор у концентрації, що є ефективною для

захисту від корозії, за умов кавітації є неефективним та, навпаки, сприяє

локальному пітингоутворенню.

1.3. Особливості корозійно-статичного руйнування та водневого

окрихчення трубних сталей

Трубопроводи часто виходить з ладу внаслідок корозійно-механічного

(зокрема, корозійно-статичного чи воднем ініційованого) руйнування [2–4, 8,

10–14, 58–74]. Корозійно-статичне руйнування (КСР) металевих матеріалів

виникає за сумісної дії корозивно-агресивного середовища та тривалого

статичного навантаження. У міжнародній термінології це явище розрізняють

як stress corrosion cracking (корозійне розтріскування). КСР може виникати

за відсутності зовнішнього навантаження, його можуть спричиняти

залишкові розтягувальні напруження, в тому числі технологічного характеру

[73, 74]. КСР є проблемою цілісності конструкцій у нафтогазовій,

енергетичній, хімічній та інших галузях промисловості.

Вважають [75–77], що корозійно-механічні тріщини виникають на

поверхні труб при локалізації анодного процесу та напруженнях розтягу на

окремих ділянках: неоднорідностях структури, дефектах захисних плівок,

поверхневих дефектах. Підвищені значення напружень на локальних

ділянках труби спричиняють зміни у структурі зовнішнього поверхневого
шару, зменшення пластичності та тріщиностійкості внаслідок

деформаційного старіння [78]. У праці [16] показано, що тривала корозійна