Page 54 - Стасишин Дисертація

54

1) низькочастотну [ (, )] – ФМ 3D хвилястості;

2) високочастотну [ (, )] – ФМ 3D шорсткості після усунення

сингулярностей та інших шумів.

Як і в попередньому випадку, до цієї ФМ перед фільтрацією додано 100

«нульових» пікселів до кожного з двох країв для усунення крайових ефектів. Знову

ж таки, для НЧФ використовується фільтр із заданою частотою відсікання . Проте

ця частота відсікання та сам фільтр відсікання, як правило, відрізняються від першої

ітерації. Ця зміна пов’язана з тим, що ціль відсікання змінилась на виділення

компонент РП та максимальне усунення похибок. Зазвичай частота відсікання

< . Це пов’язано з тим, що під час першої ітерації використання частоти
0

0
призводить до змішування високо- та низькочастотних складових і, як наслідок,
велика доля впливу мікрорельєфу на макрорельєф під час першої ітерації. Якщо ж

говорити про співвідношення між довжиною хвилі відсікання та просторовими

1
∗
частотами, то його можна записати як 0 = ⁄ 0 для першої ітерації (для макро- та
1
∗
мікрорельєфу) і = ⁄ для другої ітерації (шорсткість та хвилястість). Це

співвідношення є справедливе як для двомірного випадку (профіль об’єкта) так і для
тримірного простору (3D шорсткість та хвилястість). Схематичний вигляд розподілу

топографії поверхні на компоненти для двомірного випадку представлено на

рис. 2.4.

Спрощений варіант реалізації другого етапу МТКІ представлено на рис. 2.5.

Процеси, які показано як “Екстрагування [ (, )]” та “Екстрагування [ (, )]”

на ції блок-схемі, відображають НЧФ попередньо збільшеної ФМ та повернення її

розмірів до початкових.

Однією з проблем НЧФ є вибір оптимальної частоти відсікання ( -

критерій). Для її підбору можна керуватися мінімізацією середньо квадратичного

відхилення випадкової похибки кінцевої ФМ [ (, )].