Page 269 - dyser_Stankevych
P. 269

269




               прогин  матеріалу  ендокоронки,  внаслідок  цього  пришвидшується  вихід  із  ладу

               ортопедичної  конструкції  загалом.  У  кінцевому  підсумку  міцність  конструкції

               залежить від міцності її основи – зуба.

                     Отже, ортопедична конструкція “зуб–ендокоронка” є складною механічною

               системою,  початок  руйнування  якої  залежить  від  багатьох  фізичних  чинників,

               зокрема,  від  зміни  під  навантаженням  геометрії  основи  (зуба),  її  біологічного

               стану  та  інших  фізіологічних  особливостей.  Зародження  руйнування  такої  сис-

               теми  починається  з  руйнування  зуба.  Найменший  ризик  передчасного  виходу  з

               ладу під час клінічного використання має конструкція з ендокоронкою з метало-

               кераміки.

                     Особливості  сигналів  АЕ  під  час  руйнування  ортопедичних  конструкцій

               “зуб–ендокоронка”. Аналіз сигналів АЕ під час руйнування зуба. За спектраль-ним

               розподілом  (швидке  перетворення  Фур’є)  сигналів  АЕ,  які  отримали  під  час

               руйнування зразків зубів, виділили два їх типи: І тип – із піком амплітуди у смузі


               120…130 кГц;  ІІ  тип  –  із  піками  у  смугах  120…130  кГц  та  240…350 кГц,  де
               домінуючими були амплітуди у першій смузі частот.


                     Згідно  з  наведеним  вище  алгоритмом  оцінювання  локальних  максимумів
               сигналів АЕ визначали їх параметри та встановлювали за енергетичним критерієм


               тип  руйнування.  Розглядали  сигнали  початкових  стадій  руйнування,  позначені
               цифрами  1–7  (рис. 5.25, а).  Бачимо,  що  в  інтервалі  часу  45…50  с  від  початку


               навантаження  відбувається  його  різке  падіння,  що,  очевидно,  відповідає

               інтенсивному розвитку руйнування зуба. Для детального аналізу сигналів цього

               часового інтервалу провели аналогічні розрахунки для відповідних сигналів АЕ з
                                                                  *
                                                                      *
               інтервалу між точками A та B (сигнали 1 –7  на рис. 5.25, б). До І типу віднесли
                                    *
                                                                 *
                                                             *
                                 *
               сигнали 1–5, 1 –4 , до ІІ типу – 6, 7, 5 –7 . За результатами ідентифікування типів
                                                                    *
                                                                *
               руйнування отримали: сигнали 1, 4 ,5 , 1 –4  відповідають крихкому руйнуванню;
                                                                                               *
                                                                                                  *
               2,  3  –  мікротріщиноутворенню.  Сигнали  з  двома  піками  (7,  5 –7 )  переважно
               генерувались  (за  нашою  методикою  ідентифікування)  внаслідок  мікро-
               тріщиноутворення  та  поширення  тріщини,  а  в  сигналі  6,  один  із  локальних
   264   265   266   267   268   269   270   271   272   273   274