Page 137 - dyser_Stankevych

137

Висновки до розділу 2

1. Уперше побудовано загальний аналітичний розв’язок задачі поширення

пружних хвиль у тришаровій композитній структурі, ініційованих зсувом

протилежних поверхонь дископодібних тріщин відносно їх центру, що дає можли-

вість оцінити параметри пружних коливань на поверхні матеріалу.

Встановлено, що поля переміщень на поверхні багатошарових композитів

суттєво залежать від пружних характеристик їх складових, частоти зміщення

поверхонь тріщини, відстані точки спостереження від епіцентру руйнування,

глибини залягання тріщини в композиті.

2. У двокомпонентній структурі (шар+півпростір із тріщиною) зі зростанням
жорсткості матеріалу шару максимуми амплітуд переміщень зменшуються, а зі

зростанням жорсткості матеріалу півпростору з віддаленням від епіцентру
руйнування – поступово зростають, що можна пояснити виникненням у тілі

поверхневої хвилі Лява, яка взаємодіє з іншими хвилями. Водночас в обох
випадках локальні максимуми амплітуд переміщень із віддаленням від епіцентру

руйнування зміщуються у сторону нижчих частот, а ширина їх частотної смуги

звужується.

За фіксованої частоти зміщення поверхонь тріщини незалежно від співвідно-

шення жорсткостей компонент композита амплітуди переміщень на його поверхні

найбільші на відстані від епіцентру руйнування, що дорівнює товщині шару. За

подальшого віддалення від нього вони, поступово зменшуючись, заникають. Зі

збільшенням глибини залягання тріщини у півпросторі амплітуди переміщень

монотонно спадають незалежно від співвідношення жорсткостей матеріалів

композита. Зростання жорсткості матеріалів, як шару, так і півпростору,

супроводжується зменшенням амплітуд переміщень. Так, за зростання жорсткості

півпростору в 5 раз максимум амплітуди переміщень зменшується на 25%, за

такого ж зростання жорсткості шару максимум амплітуди переміщень зменшу-

ється на 38%.