Page 42 - Microsoft Word - Soviak_PhD_Thesis_Version_fin
P. 42

42

               небезпечною, ніж вм’ятина з подряпиною, задиром або тріщиною, оскільки в

               останньому  випадку  одночасно  реалізуються  геометрична  концентрація

               напружень і локальне пошкодження металу. За умов циклічного навантаження

               така зона може стати осередком втомного руйнування [2, 4–6, 8, 10, 12, 19, 22,

               35,  38].  Типові  дефекти  трубопроводів,  що  виявляються  під  час  технічних

               оглядів та внутрішньотрубної діагностики, наведено на рис. 1.8.

                      Як видно з рис. 1.8, серед найбільш небезпечних дефектів особливе місце

               займають тріщиноподібні пошкодження [2, 4–6, 8, 10, 12, 19, 22, 35, 38]. Для

               тріщиноподібних  дефектів  найважливішими  геометричними  параметрами  є

               глибина тріщини, її довжина, форма фронту, орієнтація відносно осі труби та

               розташування  відносно  внутрішньої  або  зовнішньої  поверхні  стінки.  У

               розрахункових моделях поверхневі тріщини часто апроксимують півеліптичною

               формою.  Така ідеалізація  є  зручною, оскільки  дозволяє  описати дефект через



               глибину тріщини a, півдовжину c, відносну глибину a / t та параметр форми a / c,
               де t – товщина стінки труби. Відношення a/c характеризує форму дефекту: малі

               значення  відповідають  більш  видовженим  поверхневим  тріщинам,  тоді  як

               більші – глибшим  дефектам.  Ці  параметри  істотно  впливають  на  коефіцієнт

               інтенсивності  напружень  (КІН),  швидкість  росту  тріщини  та  залишкову

               довговічність елемента трубопроводу [2, 4–6, 8, 10, 12, 19, 22, 35, 38].

                      У  трубопроводах,  що  транспортують  водень  або  водневовмісні

               середовища,  особливе  значення  мають  дефекти,  розташовані  на  внутрішній

               поверхні  труби.  Такі  дефекти  безпосередньо  контактують  із  робочим

               середовищем,  а  тому  в  їх  околі  одночасно  можуть  проявлятися  механічні  та

               фізико-хімічні  чинники  руйнування:  концентрація  напружень,  локальна

               пластична деформація, дифузія водню, пасткування водню в дефектах структури

               та  зниження  опору  матеріалу  до  росту  тріщини.  Отже,  геометричний  опис

               внутрішніх тріщиноподібних дефектів  є  важливим не  лише для механічного

               аналізу,  а  й  для  подальшого  оцінювання  впливу  водню  на  довговічність

               трубопроводу [2, 4–6, 8, 10, 12, 19, 22, 35, 38].
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47