Page 39 - Microsoft Word - Soviak_PhD_Thesis_Version_fin

39

порівняння результатів випробувань зразків, що відрізняються лише одним

структурним або технологічним чинником, а також із використанням відповідних

моделей аналізу термодесорбційних спектрів. На рис. 1.7а чорна та червона криві

відповідають зразкам, які були попередньо деформовані на 5 і 40% під час

холодного пластичного деформування. Збільшення ступеня деформації

призводить до зростання густини дислокацій, вакансій та інших мікроструктурних

дефектів, що виконують роль пасток для водню, унаслідок чого збільшується

кількість десорбованого водню в діапазоні температур 273–573 K та змінюється

форма термодесорбційної кривої.

На рис. 1.7б наведено приклад визначення енергії активації десорбції водню

методом Чу-Лі (Choo-Lee). Метод ґрунтується на аналізі зміщення максимуму

термодесорбційного піка за різних швидкостей нагрівання, що дає змогу оцінити

енергію зв’язку водню з відповідними пастками. Отримані значення енергії

активації десорбції використовують для ідентифікації типів пасток водню в

матеріалі та оцінювання міцності зв’язку водню з ними.

Випробування на проникнення водню. Метод проникнення водню є одним із

основних електрохімічних методів дослідження транспорту водню в металах. Він
дає змогу визначати коефіцієнт дифузії, проникність і розчинність, а також

оцінювати густину та характеристики пасток для водню [30]. Метод ґрунтується
на використанні двокоміркової електрохімічної установки (комірки Деванатхана–

Стахурського), у якій металевий зразок розділяє дві комірки. В одній комірці
здійснюють електрохімічне наводнювання зразка, тоді як в іншій підтримують

анодний потенціал, за якого водень, що продифундував крізь метал, окиснюється,

а відповідний струм реєструється як міра потоку водню через матеріал [30].

Картографування просторового розподілу водню в металі. Визначення

просторового розподілу водню є необхідною передумовою для встановлення

взаємозв’язку між мікроструктурою матеріалу, локалізацією водню та проявами

ВО. Проте безпосереднє картографування водню є складним експериментальним

завданням через його малу атомну масу, низьку концентрацію в металах і слабку

взаємодію з електронним пучком. Тому традиційні методи електронної