Page 41 - Microsoft Word - Soviak_PhD_Thesis_Version_fin

41

вм’ятини, овальність, гофри, локальні випучування, згини, зморшки та інші

відхилення від початкової циліндричної форми труби [5, 6, 10, 12, 22, 38].

Окрему групу становлять тріщиноподібні дефекти, зокрема поздовжні, кільцеві,

поверхневі та підповерхневі тріщини [5, 6, 10, 12, 22, 38].

Особливу небезпеку становлять комбіновані дефекти, коли в одній зоні

одночасно наявні кілька видів пошкоджень, наприклад, вм’ятина з корозією,

вм’ятина із задиром, корозійна виїмка з тріщиною або дефект у зоні зварного шва

[2, 4–7, 9, 11, 13, 20, 24, 37, 40]. Такі дефекти складніше оцінювати, оскільки їхній
вплив не завжди можна розглядати як просту суму впливів окремих пошкоджень.

Вони можуть спричиняти локальну пластичну деформацію, підвищувати рівень

залишкових і робочих напружень, а також прискорювати розвиток тріщин [9, 20,

24, 37, 40]. Саме тому сучасні методи оцінювання технічного стану

трубопроводів передбачають не лише виявлення дефектів, а й точне визначення

їхніх геометричних параметрів як вихідної інформації для розрахунків міцності,

тріщиностійкості та залишкової довговічності [2, 4–6, 8, 10, 12, 19, 22, 35, 38].

Геометричний опис дефекту є необхідною передумовою для подальшого

розрахункового оцінювання міцності, граничного стану та залишкової

довговічності трубопроводу [2, 4–6, 8, 10, 12, 19, 22, 35, 38]. Для дефектів втрати

металу основними параметрами є довжина пошкодженої ділянки вздовж осі

труби, її ширина в коловому напрямку, максимальна глибина, площа

пошкодження та залишкова товщина стінки. У випадку корозійних дефектів
важливим є також профіль втрати металу, оскільки реальна корозійна виїмка

часто має нерівномірну форму, а її максимальна глибина може бути локалізована

лише в окремій частині дефектної зони. Для практичних інженерних розрахунків

такі пошкодження часто ідеалізують у вигляді спрощених геометричних форм, що

дає змогу застосовувати стандартні методи оцінювання залишкової міцності

трубопроводу [2, 4–6, 8, 10, 12, 19, 22, 35, 38].

Для геометричних дефектів, зокрема вм’ятин, основними

характеристиками є глибина, довжина, ширина, радіус кривизни, орієнтація

відносно осі труби, а також наявність додаткових пошкоджень у зоні вм’ятини

[2, 4–6, 8, 10, 12, 19, 22, 35, 38]. Вм’ятина без втрати металу може бути менш