Page 40 - Microsoft Word - Soviak_PhD_Thesis_Version_fin
P. 40
40
мікроскопії, зокрема скануюча (SEM) і трансмісійна (TEM), практично не дають
змоги безпосередньо візуалізувати водень, за винятком випадків утворення
стабільних гідридних фаз із впорядкованою кристалічною структурою [31]. У
зв’язку з цим було розроблено низку спеціалізованих методів дослідження, які
дають змогу визначати локальний розподіл водню або його взаємодію з
мікроструктурними елементами матеріалу та використовуються для вивчення
механізмів ВО сталей [26, 54, 91, 97].
1.5 Дефекти трубопроводів, виявлені під час технічних оглядів, та їх
геометричний опис
Надійність і безпечна експлуатація трубопровідних систем значною мірою
визначаються технічним станом металу труб, зварних з’єднань і зон локальної
концентрації напружень [8, 19, 35]. У процесі виготовлення, транспортування,
монтажу та тривалої експлуатації в трубопроводах можуть виникати або
розвиватися дефекти різної природи, зокрема корозійні, механічні, технологічні
та експлуатаційні [2, 4–6, 8, 10, 12, 19, 22, 35, 38]. Їхня наявність знижує несучу
здатність трубопроводу, змінює локальний напружено-деформований стан і
може спричиняти зародження та подальший розвиток тріщин, особливо за умов
циклічного навантаження, корозійного впливу, механічних пошкоджень або дії
водневовмісних середовищ [2, 4–6, 8, 10, 12, 19, 22, 35, 38, 49, 92, 111].
Технічний стан трубопроводів оцінюють за результатами зовнішніх
оглядів, неруйнівного контролю, внутрішньотрубної діагностики та
розрахункового аналізу виявлених пошкоджень [2, 4–8, 19, 24, 35, 49, 92, 111]. У
літературі та нормативних документах дефекти трубопроводів зазвичай
класифікують на дефекти втрати металу, геометричні дефекти, тріщиноподібні
дефекти, дефекти зварних з’єднань і комбіновані пошкодження [6–8, 10, 12, 19,
22, 35, 38]. До дефектів втрати металу належать зовнішня та внутрішня корозія,
ерозійне зношування, канавки, задири, подряпини та інші локальні пошкодження
стінки труби [4–8, 19, 22, 24, 35, 49, 92]. Геометричні дефекти охоплюють
