Page 57 - Thesis_Oprysk_Volodymyr

57

де C – виміряна електрохімічна ємність (мА·год/г); M – молярна маса

інтерметаліду (г/моль)

2.3.3. Дослідження параметру HRD

Дослідження параметра високошвидкісного розряду (HRD) проводили

методом ступінчастого розряджання електродів при спадаючих густинах струму від

1000 мА/г з граничним потенціалом -0,6 В відносно Ag, AgCl | KCl електроду

порівняння. Спочатку електроди активували декількома (п’ятьма чи більше)

циклами заряду-розряду при густині струму 50 мА/г для стабілізації

електрохімічних характеристик. Далі попередньо заряджені електроди розряджали,

починаючи з максимальної густини струму 1000 мА/г до досягнення граничного

потенціалу. Після 15-хвилинної релаксаційної паузи процес розряду відновлювали

при цьому, поступово зменшуючи густину струму розряду., аж до мінімального

значення 50 мА/г. Така методика дозволяє оцінити здатність електроду віддавати

накопичену енергію при різних густинах струму (швидкостях) розряду та

визначити залежність розрядної ємності від потужності навантаження.

Параметр HRD розраховувався за наступною формулою:

= ∙ 100% , (2.12)
100

де C I та C 100 – розрядні ємності електроду на основі досліджуваних матеріалів при

густині струму розряду I та 100 мА/г (мінімальній) відповідно.

2.3.4. Хроноамерометричні, вольтамперометричні та потенціодинамічні

дослідження

Експерименти проводили за допомогою потенціостата-гальваностата PGstat-

500n. Хроноамперометричні дослідження проводили методом розряду при

постійному потенціалі. Перед вимірюванням електроди повністю заряджали при

густині струму 50 мА/г протягом ~400 хв. Розряд здійснювали при постійному

потенціалі -0,6 В відносно Ag, AgCl | KCl електроду порівняння. За отриманими