Page 31 - РОЗДІЛ 1

31

трубопроводу більше ніж удвічі збільшує швидкість корозії, а отже, і його залиш-

кову довговічність. Тому, оцінюючи міцність і довговічність нафтогазопроводів,

необхідно враховувати вплив дифузійно рухомого водню.

Експлуатація підземних трубопроводів на ділянках аномальної поведінки ос-

нови (підтоплені та заболочені території, карстові порожнини чи технологічні

виробки, області промерзання-розмерзання, просідання та сповзання ґрунту, зони

тектонічних розломів, неотектоніки чи терасоутворення, сейсмо- і селенебезпечні

райони) належить до нестандартних умов роботи і потребує додаткового аналізу

разом з інженерно-геологічним моніторингом та застосуванням реологічних моде-

лей механіки ґрунтів [87–90]. Механічне навантаження на трубопровід на ано-

мальних ділянках важко передбачити. Для підвищення безпеки трубопровідних

систем, прокладених у гірських районах, необхідно розвивати інженерні методи

та моделі розрахунку напруженого стану та деформування трубопроводів у зонах

локального руйнування скелястої основи. У [91–92] розроблено модель деформу-

вання підземного трубопроводу в місцях локального руйнування основи, що доз-

воляє оцінити напружений та граничний стан труби за кінематичними параметра-

ми розтріскування ґрунту.

У процесі експлуатації газотранспортного комплексу України, газопроводи

піддаються статичним, циклічним, динамічним навантаженням та впливу корозій-
ного середовища, одночасна дія якого призводить до їх корозійно-втомного руй-

нування. Слід зазначити, що катодні й анодні ділянки на поверхні деформованого
металу в корозійному середовищі не є стабільними і можуть мінятись місцями у

зв’язку зі зміною електродних потенціалів під впливом деформації, а також у

зв’язку з утворенням пасивних плівок і втомних тріщин, які є концентраторами

напружень, що враховано у дослідженнях [93], вплив знакозмінного перенаван-

таження на механічні властивості трубної сталі у [94–95].

Дослідження в лабораторних умовах акустико-емісійних характеристик

сталей за високих температур є актуальним для моніторингу потенційно небез-

печних промислових об’єктів (першочергово хімічних підприємств), оцінюванні

стану матеріалу після процесів зварювання та плавки [96].