Page 227 - Кулик В.В.
P. 227

227
































                    Рисунок 4.37 – Діаграми швидкостей росту втомної макротріщини в сталях
                                                                                 0
                    після нормалізації та відпуску: Н1 з відпуском 450 С – крива 1 (табл. 4.6, і
                                                                                               0
                                                        0
                    табл. 4.7), Н4 з відпуском 600 С – крива 2, Н5 з відпуском 600 С – крива 3


                         Комплексне мікролегування ванадієм і азотом при пониженому вмісті

                  вуглецю  сприяє  формуванню  локальної  мікропластичності  матеріалу,  що

                  обумовлює  утворення  деформаційних  гребенів  в  зламі,  які  оточують

                  відкольні  фасетки  [440].  Деформаційні  гребені  ямкового  характеру,  на

                  формування яких можуть впливати виділення вторинної фази, інтенсивніші в

                  зламах сталі варіанту Н4 (рис. 4.38б) порівняно з варіантом Н5 (рис. 4.38в).

                         Експлуатаційну  надійність  колісних  сталей  доцільно  характеризувати

                  комплексним параметром конструкційної міцності матеріалів [ ‧K ‧K ],
                                                                                                 В
                                                                                                       th
                                                                                                             fc
                  який поєднує характеристики їх міцності і тріщиностійкості [442]. З табл. 4.8
                  видно, що за цим параметром сталь варіанту Н4 переважає варіанти Н1 і Н5 в

                  1,26 рази і 1,14 рази, відповідно. Результати дослідження контактно-втомної

                  пошкоджуваності  поверхні  кочення  модельних  коліс  показують  (рис. 4.39),

                  що  параметр  D  добре  корелює з параметром конструкційної  міцності  (див.

                  табл.  4.8).  При  цьому  видно,  що  найкращими  експлуатаційними
   222   223   224   225   226   227   228   229   230   231   232