Page 173 - Microsoft Word - Дисертація.docx

173

за допомогою аналізу відповідних точкових образів. Для цього

запропоновано використати точки, які лежать на виділених межах

зерен [143,144]. Цього досягали за допомогою потоншення ліній, що

відповідають межам на сегментованому зображенні, та визначенню

точок, за допомогою додаткових умов, які вказують на край фрагмента

лінії або місце сполучення декількох ліній. Припустили, що такі точки

найчастіше виникатимуть в місця дотику трьох і більшої кількості

зерен. Якщо трактувати ці точки як точковий образ, то визначивши

характеристики таких точкових образів, можна оцінити розмір зерна.

Для цього вибрали функцію розподілу відстаней між парою випадкових

точок, значення якої дадуть найбільш відповідну оцінку величини

зерен матеріалу. Для підтвердження запропонованого підходу

розглядали синтезоване зображення фрагменту структури деякого

матеріалу із зернами у вигляді правильних шестикутників (рис. 4.1а),

точковий образ якого формуватимуть точки, які розташовані в місцях

дотикання трьох зерен (рис. 4.1б). Функція розподілу відстаней між

парою випадкових точок вказує частоту існування певної відстані між

елементами точкового образу. Як видно з рис. 4.1б, відстані кожної

точки до можливих безпосередніх сусідніх точок відповідають довжині

ребра умовного зерна, або довжинам хорд, що сполучають ці точки з

протилежними ребрами умовних зерен. Тому максимальні значення цієї

функції відповідатимуть лінійним розмірам зерен, а інші - відстані до

точок, які належать межам інших зерен. На рис. 4.2б перший максимум

парної кореляційної функції випадкових точок відповідає відстані до

протилежної вершини ребра умовного зерна. Наступний максимум

відповідає відстані до точок, які розташовані на протилежних ребрах

зерен і характеризують розмір зерен.