Page 210 - Korniy_dyser
        P. 210
     210
                         Найімовірнішим  є  чотирикоординаційний  зв’язок  іонів  кальцію  з
                  оточуючими атомами кисню карбоксильних, простих ефірних, гідроксильних
                  та складних ефірних груп, енергія зв’язку яких становить відповідно 8,3348;
                  1,2332; 1,1603 і 1,9033 еВ. Подібна структура повинна зберігатися і під час
                  утворення  складнішого  комплексу  рамноліпіду  з  молекулою  фосфату
                  кальцію.  Розрахунок  показав,  що  дослідження  методом  РМ7  фрагменту
                  Са 4Р 6О 20 призводить до величин HOMO i LUMO, які дорівнюють відповідно
                  –9,727 і –0,624 eВ. Зміна енергій термінальних орбіталей фосфату кальцію та
                  їх  наближення  до  енергій  рамноліпіду  також  свідчить  про  можливість
                  утворення  стійких  комплексів.  При  цьому  енергія  утворення  комплексу
                  рамноліпіду з кальцієм – екзотермічна [341].
                         Далі  для  ряду  комплексів  рамноліпіду  розрахували  значення
                  електронної  жорсткості  та  м’якості.  В  рамках  теорії  функціонала  густини
                  встановлено  [301,  351]  нову  парадигму,  що  прогнозує  стабільність
                  електронної структури молекул інгібіторів. Загальне правило цієї парадигми
                  є  те,  що  індексом  хімічної  активності  і  стабільності  молекули  є  його
                  глобальна  жорсткість.  Збільшення  параметра  жорсткості  η  молекули
                  підвищує її рух до стійкішої конфігурації, а коли хімічна сполука відходить
                  від  своєї  рівноважної  конфігурації,  її  жорсткість  зменшується.  Іншими
                  словами,  коли  система  переходить  до  стану  з  більшою  електронною
                  жорсткістю,  його  стабільність  зростає  і  навпаки.  Зауважимо  при  цьому
                  можливості  використання  також  хімічної  м’якості  молекули  σ,  яку
                                                            1
                  визначають співвідношенням                . Глобальна м’якість (обернене значення
                                                           2 
                  до  жорсткості)  корисна  для  безпосереднього  передбачення  хімічної
                  активності.  М’які  молекули  зазнають  змін  перерозподілу  електронної
                  густини легше, ніж жорсткі молекули і є реакційно здатнішими. Молекула,
                  що має вище значення параметра м’якості є більш реакційно здатнішою, ніж
                  молекула, що має менше значення. Загалом, можна говорити, що збільшення
                  м’якості  збільшує  хімічну  реакційну  здатність,  а  збільшення  жорсткості  її





