Page 205 - Korniy_dyser

205

однокоординаційним комплексом можливе існування двокоординаційного
або трикоординаційного комплексу рамноліпіду з катіоном металу (рис. 4.12

а, б).

а b

Рисунок 4.12 – Дво- (а) та трикоординаційний (б) комплекс катіона кальцію з

аніоном рамноліпіду

2+
Для лінійного рамнокомплексу віддаль Са –О карбоксильної групи у
рівноважному стані перевищує 2,0 Å, що свідчить про утворення швидше за

все іонного, а не ковалентного зв’язку. Тому катіон металу може вільно

мігрувати у напрямку інших кисневих атомів рамноліпіду, притягуючи їх до

себе з утворенням багатокоординаційного хемосорбційного зв’язку.
2+
Наприклад, стійкий комплекс рамноліпіду з Са (рис. 4.12 б) має такі

структурно-енергетичні параметрами для віддалей та енергій міжатомних
зв’язків: кальцій–кисень карбоксильної групи 2,689 Å (8,678 еВ), кальцій–

кисень кільцевої групи 2,186 Å (6,489 еВ), кальцій–кисень складної ефірної
групи 2,144 Å (4,254 еВ).

4.4 Квантово-хімічний розрахунок електронної структури комплексів

рамноліпід-фосфат кальцію (цинку)

Для встановлення кореляції між електронною структурою комплексних

кластерів біоПАР – неорганічний інгібітор та їх фізико-хімічними та

інгібувальними властивостями змодельовані структури фосфату кальцію