Page 47 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ

47

Багато робіт присвячено методам адаптивного підбору цих параметрів.

Наприклад, в статті [40] запропоновано адаптивний алгоритм, що базується на

знаходженні об’єкта та фону за гістограмою значень градієнта. Верхній поріг

обчислюється за формулою:

T 1  H max   max , (1.6)

де H – значення градієнта, яке має найбільшу кількість точок. Величину 
max max
визначають наступним чином:

N
   ( H  H ) 2 / N , (1.7)
max i max
i 0

де N – кількість точок, H – значення градієнта в точках, кількість яких рівна i
i
( 0 i  N ).

Після знаходження значення порогу T , будується нова гістограма значень
1

градієнта, але до уваги не беруться точки, значення градієнта в яких більше ніж

T . В новій гістограмі H приймає те саме значенні. Поріг T обчислюється
1 max 2
аналогічно, по новій гістограмі.

У роботі [8] для виділення зварного шва використовували порогову

обробку. Значення порогу інтенсивності визначали на основі аналізу гістограми

інтенсивності зображення.

Експериментальні дослідження даного методу підтвердили його

ефективність.

Багато робіт присвячено локалізації зони зварного шва на зображенні для

зменшення області уваги у процесі пошуку дефектів. Лі [122] аналізував три

ознаки зварного шва: ширину об’єкта, середньо-квадратичну похибку між

профілем дефекту та гаусівською кривою і інтенсивність піку об’єкту. Згідно з

Лі профіль інтенсивності зварного шва є більш подібним до гаусівської кривої,