Page 223 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ
P. 223

223

               склад, поруватість та їх зміну в процесі синтезу нанокомпозитних, керамічних

               та  металевих  матеріалів.  Також  актуальним  є  завдання  визначення  розподілу

               пор  за  розмірами,  які  формуються  в  оксидокерамічних  покриттях,  як  для

               вибору методів закриття пор, так і для підбору мастил у вузлах тертя [250]. Для

               вирішення  цих  завдань  необхідно  вибрати  параметри  отримання  зображень

               поверхні для аналізу, які б давали найбільш достовірну інформацію про об’єкт

               за їх найменшої кількісті.

                   Методики. Досліджували оксидокерамічні покриття, сформовані на сплаві

               МА  18,  оскільки  вони  мають  найбільший  розкид  за  розмірами  та  найбільшу

               кількість  пор,  порівняно  з  іншими  покриттями  отриманими  на  магнієвих

               сплавах [257], що приведе до ускладнення завдання. Оксидокерамічні покриття

               синтезували  в електроліті складу 3 g/l KOH + 2 g/l рідкого скла (р.с.) за густини

                                                             2
               катодного і анодного струмів 20 A/dm протягом 180 хвилин.
                   Мікрофотографії поверхні зразка отримували на скануючому електронному

               мікроскопі EVO-40XVP за збільшення в ×300, ×500 разів.

                   Суттєвою проблемою роботи із зображеннями оксидокерамічних покриттів

               є нерівномірність освітлення фону. Тому більшість методів сегментації, такі як

               порогова  сегментація,  методи  виділення  контурів,  нарощування  областей,


               водорозділу  виявилися  непридатними.  Для  усунення  цього  недоліку  було
               використано  метод  поліпшення  якості  зображень,  який  є  модифікацією


               ретинекс-перетворень           [244,     246]     і    побудований        на     суперпозиції
               одномасштабних реалізацій ретинексу, які описують виразом



                                         R (x ,  ) y   ln I (x ,  ) y  ln[F (x ,  ) y  * I (x , y )]
                                                                                      ,                   (5.3)



               де     I (x ,  ) y   –  вхідне  зображення,  F   (x ,  ) y   –  функція  околу  (як  правило,


               гаусівська), * – оператор згортки, а  (xR       ,  ) y  – результуюче зображення.

                   Суперпозиція полягає у використанні певного набору просторових констант

               для  функцій  околу,  зокрема  запропоновано  лінійний  вибір  у  логарифмічному
   218   219   220   221   222   223   224   225   226   227   228