Page 44 - dysertaciyahrynenko

44

експлуатації перетворюється на вельми складну проблему моделювання

протікання сукупності різних процесів, що проходять з різною швидкістю в

різних точках об'єму конструкції. Моделями цих процесів є диференціальні,

інтегро-диференціальні рівняння з початковими і крайовими умовами, що

описують різношвидкісні процеси і тому завдання їх коректного чисельного

розв’язання дуже складне і вимагає розробки спеціальних алгоритмів для їх

реалізації.

Головні результати даного розділу опубліковано у роботах [1 – 10].

2.1 Критерій руйнування елементу конструкції

Для оцінки залишкового ресурсу обладнання після тривалої

експлуатації необхідно у кожному випадку визначити які саме вузли стають

«критичними елементами», температурні напруження в яких визначають

темп і тривалість пускових операцій, а також зони виникнення

максимальних температурних напружень в них. Це дозволить виробити

рекомендації технологічного характеру, які дадуть можливість знизити

температурні напруження в пускових режимах і нагромадження

пошкодження в металі, а також розробити раціональні системи контролю за

напружено-деформованим станом.

Розглядали металічне тіло з концентраторами напружень (рис.2.1 а),

яке піддане дії водневмісного середовища та термосилового навантаження

(рис.2.1 б). Внаслідок цього тіло деформується, а біля концентраторів

напружень утворюються зони передруйнування, де матеріал деформується

за границю течіння, і виникають пошкодження.

Відомо [75], що наводнювання змінює механічні властивості

матеріалу і, як правило, проявляється у збільшенні міцності та зменшенні

пластичності.