Page 42 - dysertaciyahrynenko
P. 42
42
дефектів не вдається з'ясувати до кінця і усунути, а реалізовані компенсуючі
заходи є недостатньо ефективними. У такій ситуації виникає небезпека
неконтрольованого порушення цілісності обладнання при роботі
енергоблоку на потужності з перспективою утворення наскрізного дефекту
та течею теплоносія, розвитком вихідного дефекту до критичних розмірів і
масштабним руйнуванням конструкції, а також іншими можливими
сценаріями.
Найбільш складні і регулярні випадки експлуатаційного
пошкодження відповідального обладнання ТЕС та АЕС в потенційно
небезпечних зонах зумовлюють необхідність розробки і впровадження
нових підходів по комплексній діагностиці технічного стану обладнання та
моделювання можливих ситуацій протягом всієї паливної кампанії
енергоблоку. У складі АЕС з водо-водяними енергетичними реакторами
(ВВЕР) працює основне обладнання (реактор, парогенератор (ПГ),
компенсатор тиску, головний циркуляційної насос, головні циркуляційні і
дихальні трубопроводи та ін.). Від достовірного прогнозування стану
подібного обладнання значно залежить надійність і безпека експлуатації
АЕС в цілому.
Цілісність конструкційних матеріалів ПГ, з яких виготовлені основні
елементи (колектори, патрубки, теплообмінні трубки), і їх схильність до
утворення і розвитку експлуатаційних дефектів значно залежить від фізико-
хімічних властивостей робочого середовища, а також від особливостей
конструкції і діючих експлуатаційних навантажень [74]. Водні середовища,
які виступають в ролі теплоносія 1 контуру і робочого тіла 2 контуру, є
вельми сильними агресивними речовинами. Інтенсивність корозійних
процесів при взаємодії води з різними конструкційними матеріалами
залежить від температури, водневого показника (рН), концентрації
сульфатів, хлоридів, кисню, вмісту оксидів міді і заліза, а також від інших
факторів. У зв'язку з тим, що в ПГ з живильною водою 2 контуру надходить
велика кількість продуктів корозії, що утворилися в конденсато-