Page 42 - dysertaciyahrynenko

42

дефектів не вдається з'ясувати до кінця і усунути, а реалізовані компенсуючі

заходи є недостатньо ефективними. У такій ситуації виникає небезпека

неконтрольованого порушення цілісності обладнання при роботі

енергоблоку на потужності з перспективою утворення наскрізного дефекту

та течею теплоносія, розвитком вихідного дефекту до критичних розмірів і

масштабним руйнуванням конструкції, а також іншими можливими

сценаріями.

Найбільш складні і регулярні випадки експлуатаційного

пошкодження відповідального обладнання ТЕС та АЕС в потенційно

небезпечних зонах зумовлюють необхідність розробки і впровадження

нових підходів по комплексній діагностиці технічного стану обладнання та

моделювання можливих ситуацій протягом всієї паливної кампанії

енергоблоку. У складі АЕС з водо-водяними енергетичними реакторами

(ВВЕР) працює основне обладнання (реактор, парогенератор (ПГ),

компенсатор тиску, головний циркуляційної насос, головні циркуляційні і

дихальні трубопроводи та ін.). Від достовірного прогнозування стану

подібного обладнання значно залежить надійність і безпека експлуатації

АЕС в цілому.

Цілісність конструкційних матеріалів ПГ, з яких виготовлені основні

елементи (колектори, патрубки, теплообмінні трубки), і їх схильність до

утворення і розвитку експлуатаційних дефектів значно залежить від фізико-

хімічних властивостей робочого середовища, а також від особливостей
конструкції і діючих експлуатаційних навантажень [74]. Водні середовища,

які виступають в ролі теплоносія 1 контуру і робочого тіла 2 контуру, є
вельми сильними агресивними речовинами. Інтенсивність корозійних

процесів при взаємодії води з різними конструкційними матеріалами
залежить від температури, водневого показника (рН), концентрації

сульфатів, хлоридів, кисню, вмісту оксидів міді і заліза, а також від інших

факторів. У зв'язку з тим, що в ПГ з живильною водою 2 контуру надходить

велика кількість продуктів корозії, що утворилися в конденсато-