Page 23 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
P. 23

21

            такий експеримент. Пластину сталі марки 09Г2С зі зварним швом, що містить
            непровари  було  просвічено  (див.  рис.  15),  а  до  оцифрованого  зображення
            зварного  шва  застосовано  розроблені  методи  пошуку  та  оцінювання  розмірів
            непроварів. Далі пластину розрізали в місцях непроварів та  виміряли їх ширину
            і глибину за допомогою катетометра (див. рис. 17). Експериментально показано,
            що  відносна  похибка  визначення  ширини  дефектів,  що  розміщені  зі  сторони
            джерела випромінювання становить 2%, відносна похибка визначення глибини
            дефекта ‒ 16%,  що вдівічі менше ніж відомими підходами.


























                 Рисунок 17 ‒ Зображення перерізу зварного шва отримане на оптичному
                  мікроскопі. Нанесені розміри отримані при вимірюванні за допомогою
                                                     катетометра.

                  З  метою  побудови  технологій  автоматичного  аналізу  рентгенографічних
            зображень вдосконалено метод початкової сегментації зон зварних швів різної
            форми.  Через  введення  нових  інформативних  ознак  реалізовано  сегментацію
            утяжин  та  непроварів,  що  підвищило  достовірність  класифікації  дефектів
            зварних швів.

                  Запропоновано  і  обґрунтовано  метод  визначення  геометричних  розмірів
            непроварів за канавковим еталоном чутливості на радіографічних зображеннях
            зварних  швів.  Підтверджено  ефективність  його  застосування  та  встановлено
            відносні похибки вимірювань.
                  У четвертому розділі запропоновано ряд методів сегментації характерних
            елементів  зламів  зразків  сталі  та  обчислення  їх  співвідношень.  Вид  зламу  є
            критерієм оцінки якості металу. За ступенем деформації металу злами поділяють
            на крихкі, в’язкі та квазікрихкі.
                  Фрактографія є одним з джерел інформації про причини і характер руйну-
            вання деталей. До задач фрактографії належать ідентифікація різновидів руйну-
            вання та їх аналіз. Первинною задачею аналізу цифрових зображень зламів є по-
            діл (сегментація) на зони крихкого та в’язкого руйнування. Оскільки зображення
            зламів  являють  собою  текстурні  зображення  і  зони  крихкого  та  в’язкого
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28