Page 36 - Microsoft Word - автореферат_Косаревич.docx
P. 36

34


       точкового процесу із функцією взаємодії у вигляді Фіксела побудували функцію
       густини  розподілу  випадкового  процесу,  який  описує  зародження  та  розвиток
       пітингової  корозії  на  поверхні  та  дозволяє  оцінити  максимальну  глибину
       пітингів.

                              ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ
            У  дисертації  вирішено  актуальну  наукову-прикладну  проблему  підвищення
       ефективності  методів  оптичної  мікроскопії  поверхневих  неоднорідностей
       матеріалу, що застосовуються у системах технічної діагностики. Розроблені методи і
       моделі  аналізу  металографічних  і  фактографічних  зображень  дають  можливість
       виділяти  складові  частини досліджуваних об’єктів,  здійснювати  їх  морфологічний
       аналіз, а також виявляти взаємний зв'язок між ними.
       1. Запропоновані  нові  критерії  однорідності  областей  зображень  кавітаційних
         пошкоджень  поверхні  металу  для  задачі  діагностики  їх  росту.  На  їх  основі
         розроблено  метод  виділення  пошкоджень  та  обчислення  їх  кількісних
         характеристик, відносна похибка обчислень яких більше ніж вдвічі менша, ніж за
         використання  відомих  методів.  Це  дало  змогу  підвищити  точність  оцінки
         кавітаційного зношування металу трубопроводів.
       2. Запропоновано  новий  метод  сегментації  низько  контрастних  зображень
         тріщинодібних дефектів на поверхні матеріалу, який базується на екстремальних
         значеннях  статистичних  моментів,  які  обчислюються  вздовж  напрямку  їх
         поширення. Застосування такого підходу одночасно дозволило усунути наявні на
         зображенні спотворення та підвищити точність оцінювання на 3%, що збільшує
         ефективність  оцінки  живучості  елементів  машин  чи  конструкцій  за  наявності

         поверхневих тріщин.
       3. На основі удосконаленого способу визначення вагових коефіцієнтів ребер у задачі
         сегментації  металографічних  зображень  шляхом  пошуку  мінімального  перерізу
         графа,  запропоновано  метод  аналізу  мікроструктури  матеріалу,  який  дав  змогу
         вдвічі  зменшити  відносну  похибку  обчислення  морфологічних  характеристик
         структурних складових.
       4. Запропоновано новий метод виділення меж між зернами на основі інтерпретації
         металографічного  зображення  як  тривимірної  поверхні.  За  аналогією  схеми
         Гаусса-Бонне  розроблено  новий  спосіб  класифікації  точок  поверхні  за
         результатами  аналізу  взаємного  розташування  нормалей  в  околі  точки,  який  на
         відміну  від  відомих  підходів  не  вимагає  триангуляції  поверхні.  Застосування
         цього  способу  для  сегментації  меж  зерен  має  перевагу  у  їх  меншій
         фрагментарності  порівняно  із  відомими  підходами,  особливо  для  слабо
         контрастних металографічних зображень.
       5. Запропоновано  новий  метод  виділення  локальних  неоднорідностей  на  поверхні
         матеріалу на основі фрагментації металографічного зображення та кластеризації
         множини  екстремумів  гістограм  фрагментів,  який  дав  можливість  аналізувати
         невеликі  за  площею  фрагменти,  які  пов’язані    з  неоднорідностями  на  поверхні
         матеріалу. Крім того середня похибка визначення морфологічних характеристик,
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41