Page 13 - Maksymiv_avtoref

11

Характеристики пластичності наводнених зразків із сталі 65Г після МІО у
водному ТС знижуються суттєвіше, ніж після МІО в оливному ТС (рис. 4): ∆
після МІО у водному ТС – 0,8 % та після МІО в оливному ТС – 7,5 %; ψ після
МІО у водному ТС – 5,2 % та після МІО в оливному ТС – 13 %. Отже, МІО в
оливному ТС забезпечує вищу опірність водневій крихкості поверхневого
обробленого шару сталі 65Г. Поверхневі шари НКС сталей 40Х та 65Г, отримані
МІО як однонапрямленою, так і різнонапрямленою деформацією в оливному ТС,
теж характеризуються високою опірністю водневій крихкості (рис. 5).
Водневу проникність поверхневого шару сталі 45 із НКС, сформованого
МІО у різних ТС, оцінили електрохімічним методом, визначивши фізичний (у
ґратці) та ефективний (враховує дефектність металу) коефіцієнти дифузії водню
2 2
та коефіцієнт пасткування водню (табл. 3, струм катодної поляризації 10 мА/см ).
Виявили, що шар НКС Таблиця 3. Фізичний (D ) та ефективний
0
характеризується істотно (D ) коефіцієнти дифузії водню, а також
i
нижчою водневою проник- ефективність пасткування водню (D /D )
ністю (коефіцієнт дифузії для с ст та ал лі і 4 45 5 0 i
водню в 1,3 – 4 рази нижчий)
та вищою ефективністю Вид обробки D , D ,см /с D /D
2
0
2
пасткування водню (у 1,5 – 4,4 см /с i 0 i
рази) порівняно з необробле- Без обробки 2,86⋅10 2,85⋅10 1,07
–6
–6
ною сталлю, що вказує на МІО в оливному ТС 6,94⋅10 7,35⋅10 4,7
–7
–7
утворення великої кількості
–6
–6
пасток для водню під час МІО. МІО у водному ТС 2,17⋅10 1,18⋅10 1,63
Оцінили корозійну
тривкість поверхневого шару сталей 35 та 45 із НКС, сформованого МІО, та
вплив на неї легування під час МІО в різних ТС. Використали наступні ТС:
мінеральну оливу з низькомолекулярним поліетиленом – для навуглечення,
10% розчин амінілу – для азотування, поліметилсилоксанову рідину з
додаванням порошку бору та нікелю – для насичення цими елементами.
Виявили, що поєднання МІО з насиченням поверхневого шару вуглецем
інтенсифікує корозію металу, тоді як легування іншими елементами може дещо
загальмувати цей процес. Встановлено, що найбільше корозійну активність
сталі 35 знижує легування нікелем та бором: тут коефіцієнт підвищення
корозійної тривкості Z становить 82 та 52% відповідно, а сталі 45 – легування
азотом (Z = 53%).

П’ятий розділ присвячено дослідженням впливу наноструктуризації
поверхні сталей на низку їх експлуатаційних властивостей, а саме:
зносостійкість, втомну та корозійно-втомну витривалість, а також контактну
довговічність.
Зносостійкість. Оцінили зносостійкість поверхневих НКС сталі 40Х,
сформованих МІО у різних ТС (водному та оливному), в умовах оливно-
абразивного зношування пари тертя сталь 40Х – ШХ15, порівнявши її зі
зносостійкістю сталі 40Х після гартування та відпуску за Т = 200 °С. Встановили,
що втрата ваги ∆G після 6 год. зношування гартованої та відпущеної сталі 40Х
становить 28,2 мг, ∆G сталі 40Х після МІО у водному ТС – 9,7 мг, а після МІО в