Page 33 - Microsoft Word - aref_Korniy_final.doc
P. 33

31

                                       Pt Co                                                               Pt Ru
                2.0                     12  1     2.0                  Pt Ni 1                              12  1
                                                                        12
                                       Pt Co                                         2.0                   Pt Ru
                                        32  6                          Pt Ni                                32  6
                                       Pt Co                            32  6                              Pt Ru
                                        42  13                         Pt Ni 13                             42  13
                                                                        42
                1.5                               1.5                                1.5
                1.0                              Z  1.0                              1.0
               Z                                                                   Z
                0.5                               0.5                                0.5
                0.0                               0.0                                0.0
                       O        O       CO               O        O       CO               O        O       CO


                         2                                2                                  2

                Рис. 24. Розрахована енергетична активність бінарних нанокластерів різних складу та
                                                           розміру.

                  Квантово-хімічними  розрахунками  встановлено,  що  енергетична  активність
            бінарних  нанокластерів  оболонкової  структури  зменшується  зі  збільшенням  їх
            розмірів  у  ряду  Pt 12Me 1  <  Pt 32Me 6  <  Pt 42Me 13.  Зокрема,  енергетична  активність
            поверхні нанокластерів Pt 42Co 13 та Pt 42Ru 13 зменшується порівняно із аналогічними
            13-атомними нанокластерами внаслідок зниження енергії зв’язку молекул води під
                                                        –
            час  спільної  адсорбції  H 2O  та  OH ,  а  також  зміни  адсорбційних  положень  іонів
            гідроксилу із місткових в надатомні.
                  Під  час  адсорбції  молекули  кисню  найвища  активність  у  13-атомних
            нанокластерів,  причому  рутеній  виявляє  найбільшу  активність.  Нанокластери  з
            кобальтом та рутенієм, які мають 13 та 38 атомів, схильні до окиснення поверхні, а
            55-атомний  нанокластер  у  цих  умовах  найстійкіший.  Також  нанокластери,  які
            містять  ядро  із  атомів  нікелю,  схильні  до  інтенсивного  окиснення.  Бінарні
            нанокластери  з  кобальтом  і  частково  з  нікелем  виявляють  більшу  стійкість  до
            впливу  монооксиду  вуглецю,  тобто  отруювання  поверхні.  В  цьому  випадку  38-
            атомні нанокластери є кращими у порівнянні із 13- та 55-атомними. Таким чином,
            використовуючи  розраховану  характеристику  –  енергетичну  активність,  можна
            оцінювати        корозійно-морфологічну            стабільність        бінарних       наночастинок
            оболонкової  структури,  а  також  їх  схильність  до  окиснення  та  отруювання
            домішковими сполуками.

                                                       ВИСНОВКИ
                  У  дисертації  наведено  теоретичне  обґрунтування  та  нове  вирішення  науково-
            прикладної  проблеми  прогнозування  корозійної  тривкості  багатокомпонентних

            металевих  систем  та  встановлення  закономірностей  і  механізмів  їх  локального
            корозійного руйнування на основі розвитку атомно-молекулярних моделей процесів
            у  системі  метал–середовище  та  удосконалення  методики  їх  квантово-хімічного
            розрахунку  із  використанням  методу  функціоналу  густини  в  кластерному
            наближенні.
                  1.  Розвинуто  розрахункову  методику  оцінювання  корозії  багатокомпонентних
            металевих  систем,  яка  полягає  в  отриманні  енергетичних  характеристик  взаємодії
            складників корозивного середовища з поверхнею та активаційних бар’єрів виходу-
            іонізації  атомів  із  урахуванням  впливу  водного  середовища,  корозійно-активних
            іонів  та  заряду  поверхні  і  застосуванні  квантово-хімічного  методу  функціоналу
   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38