Page 35 - Microsoft Word - aref_Korniy_final.doc

33

7. Розвинуто механізм утворення під час трибокорозії дисперсних структур
(хлоридів), які знижують коефіцієнт тертя, на основі квантово-хімічно розрахованої
енергії контактної взаємодії алюмінію з залізом за наявності хлоридовмісного
середовища у кластерному представленні, збільшення якої визначається взаємодією
хлорид-іонів з трьохцентровими положеннями кластера алюмінію, що сприяє росту
питомої густини заряду на контактуючих кластерах та можливої іонізації атомів
алюмінію.
8. Застосуванням розробленої методики теоретичного оцінювання та
прогнозування стабільності і корозійної тривкості бінарних наночастинок платини
PtMe (де Ме – Fe, Co, Ni, Cr) у середовищі низькотемпературних паливних комірок
встановлено меншу реакційну здатність бінарних нанокластерів Pt 42Co 13
оболонкової структури до окиснення порівняно із Pt 55. Це пов’язано не лише зі
зміною електронних властивостей їх поверхні, а й впливом атомів кобальту
підповерхневого шару на адсорбційні характеристики кисню у певних
трьохкоординаційних положеннях.
9. Встановлено фізико-хімічні закономірності структурної та енергетичної
деградації бінарних нанокластерів платини оболонкової структури під впливом H 2O,
– – +
Cl , OH , H 3O залежно від типу ядра та виявлено підвищення їх гідрофільності в
+
присутності іонів H 3O у ряду Pt 55 < Pt 42Cr 13 < Pt 42Fe 13 < Pt 42Co 13 < Pt 42Ni 13, що сприяє
n+
–
n-1
–
утворенню внаслідок такої взаємодії комплексів [Pt (OH ) (H 2O) 4] та (PtCl )
n-1
H 2O] . Такі комплекси володіють вищим енергетичним бар’єром виходу з поверхні
нанокластерів Pt 42Ru 13 та Pt 42Co 13 порівняно із Pt 55, що свідчить про більшу їх
стійкість до руйнування у цьому середовищі.
10. Розрахунками характеристик взаємодії бінарних нанокластерів Pt 42Me 13 із
монооксидом вуглецю та сірковмісними сполуками – активними домішками
середовища паливних комірок – встановлено два механізми отруювання та
деградації поверхні платини, які впливають на реакції відновлення кисню та
окиснення водню бінарними наночастинками: лігандний зі зміною електронних
властивостей платини, що погіршує функціональні властивості поверхні, та
колективний, який визначається зміною морфологічного розподілу активних центрів
на поверхні платини за впливу ядра наночастинок, що сприяє звільненню
адсорбційних положень для перебігу визначальних каталітичних реакцій.
11. Для оцінювання корозійно-морфологічної стабільності бінарних
наночастинок платини у середовищі паливних комірок запропоновано
характеристику енергетичної активності, визначену як відношення розрахованих
енергій когезії бінарного та моноплатинового нанокластерів під час їх зв’язування зі
складниками середовища, яка залежить від розміру нанокластера та типу його
внутрішнього ядра.
12. Інгібувальні пігменти на основі модифікованих цеолітів та нанорозмірного
фосфату цинку як наповнювачів поліуретанових ґрунтівок пройшли дослідно-
промислову перевірку у ДПІЦ «Львівантикор», а ефективність нових інгібувальних
композицій на основі рамноліпідного біокомплексу підтверджено на НВК
«Галичина» (м. Дрогобич).