Page 113 - Dys

113

силою виступає розмах коефіцієнта інтенсивності напружень ΔK, а за

корозійно-статичного руйнування – максимальний рівень коефіцієнту

інтенсивності напружень.

Платоподібні ділянки на ДВР у корозивному середовищі вказують на

участь механізму КСР у рості втомної тріщини. Отже, за циклічного

навантаження тріщина поширюється за змішаним механізмом – реалізується

суперпозиція механізмів втомного і корозійно-статичного руйнування. Це

підтверджує отримана залежність швидкості росту корозійно-втомної

тріщини від асиметрії навантаження за однакового K max = 30 МПа∙√м (який

відповідає пороговому значенню ΔK thс, отриманому за R = 0,9) – швидкість

росту тріщини не тільки у м/цикл, а також і в мм/с зменшується зі

збільшенням значення R (рис. 4.14). Таким чином, швидкість росту тріщини у

сталі 17Г1С у 0,01 N розчині NaHCO 3 залежить не лише від коефіцієнта K max

у циклі навантаження, що характеризувало б реалізацію тільки механізму

корозійно-статичного руйнування, але і від значень ΔK.

Залежність V–R для сталі 17Г1С описали наступним рівнянням:

2
V = 2,26 - 16,39∙R + 7,15∙R . (4.10)
Згідно з отриманою залежністю V–R методом її апроксимації до R = 1

оцінили швидкість росту корозійної тріщини у сталі 17Г1С за статичного

навантаження у базовому 0,01 N розчині NaHCO 3 за потенціалу корозії E corr:

-7
V 1SCC ≈ 1,04·10 мм/с. Ця оцінка, очевидно, дала дещо завищені значення,
оскільки розраховували за даними, отриманими за сумісної дії механізмів

втомного і корозійно-статичного руйнування.

Вплив різних добавок на швидкість корозійно-втомного росту тріщин у

сталі 17Г1С у базовому у базовому 0,01 N розчині NaHCO 3 за потенціалу

корозії E corr та частоті навантаження 0,3 Гц дослідили при дотриманні

максимального значення коефіцієнта інтенсивності напружень у циклі

навантаження на постійному рівні K max = 30 МПа∙√м та асиметрії циклу
навантаження 0,6 та 0,9 (рис. 4.15).