Page 58 - Дисертаця Венгринюк

58

класичних методів, вона не використовує просторові похідні, що дозволяє

природно враховувати утворення та поширення тріщин.

У моделях деградації тріщиностійкості перидинаміка дозволяє:

• описувати еволюцію мікротріщин;

• враховувати нелокальні ефекти;

• моделювати складне динамічне руйнування.

Однак через значну обчислювальну вартість метод поки поступається

моделям фазового поля у практичному інженерному застосуванні [128, 165].

Отже, моделювання деградації тріщиностійкості є одним із

найактуальніших напрямів механіки руйнування. Традиційні підходи лінійної

механіки руйнування поступово доповнюються енергетичними, фазово-

польовими та когезійними моделями, здатними описувати накопичення

пошкодження та еволюцію властивостей матеріалу. Водночас актуальними

залишаються проблеми високої обчислювальної складності, калібрування

деградаційних параметрів, експериментальної валідації та багатомасштабного

моделювання.

1.5 Висновки, постановка та обґрунтування мети та завдань
дослідження

Сучасні виклики в енергетичній галузі, зокрема, розвиток водневої

енергетики, формують необхідність перепрофілювання наявної мережі

транзитних газопроводів України для транспортування водню. Однак

взаємодія водню з металом труб може істотно впливати на їх механічні

властивості та експлуатаційну надійність внаслідок водневої крихкості, що

проявляється зниженням пластичності та тріщиностійкості. Крім того,

трубопроводи здебільшого уже мають тривалий або наднормативний термін

експлуатації, тому необхідно також враховувати експлуатаційну деградацію

трубних сталей.