Page 31 - Дисертаця Венгринюк
P. 31
31
водню впливає багато чинників [13], до яких належать як особливості
матеріалу (структурно-фазовий та хімічний склад), так і концентрація водню,
вид та інтенсивність навантаження, температура тощо.
Для проєктування та будівництва трубопроводів для транспортування
водню є розроблені стандарти, які регламентують технічні вимоги, умови
експлуатації та безпеки таких систем. Основним міжнародним стандартом для
водневих трубопроводів є стандарт ASME B31.12 Hydrogen Piping and Pipelines
[47], який встановлює вимоги до проєктування, матеріалів, зварювання,
термічної обробки, випробувань та експлуатації трубопроводів для
транспортування газоподібного водню. Зокрема, стандарт регламентує
хімічний склад і механічні властивості матеріалів; вимоги до термічної
обробки; зварюваність сталей і контроль якості зварних з’єднань; неруйнівний
контроль і випробування; вимоги до безпечної експлуатації водневих
трубопроводів. Крім того, додатково застосовують рекомендації ASME
STP-PT-006 Design Guidelines for Hydrogen Piping and Pipelines [48], які містять
настанови щодо вибору матеріалів, впливу водневої крихкості та оцінки
довговічності трубопроводів.
Такі вимоги у стандартах для водневих трубопроводів є здебільшого
суворішими, ніж для транзитних газопроводів, що, насамперед, пов’язано з
вищою ймовірністю водневого окрихчення сталей трубопроводів за
транспортування водню [9, 47], а також тим, що він є легкозаймистим.
Нормативні документи для перепрофільованих трубопроводів на сьогодні ще
не розроблені.
Отже, до основних проблеми технічного стану сталей газопроводів, які
необхідно враховувати при аналізі їх придатності для транспортування водню,
належать:
1. Водневе окрихчення сталей, яке спричиняє зниження пластичності,
утворення мікротріщин, прискорення росту тріщин, зменшення
тріщиностійкості, зміну механізму руйнування від в’язкого до крихкого.
Особливо чутливими до водневої крихкості є трубні сталі з високою міцністю

