Page 82 - Microsoft Word - Soviak_PhD_Thesis_Version_fin

82

Еквівалентну пластичну деформацію визначають через пластичну частину

тензора швидкості деформацій або безпосередньо як еквівалентну пластичну

деформацію, отриману в ANSYS-постановці:

 p () t   0 t   p ( )d ,     2  p  p :   p  . (3.38)
3

Це забезпечує врахування пластичної еволюції мікроструктури під час

моделювання пасткування водню.

3.6.2 Визначення загальної концентрації водню
Після розв’язування дифузійної задачі для C та визначення C за
L
T
рівновагою Оріані (Oriani) з урахуванням залежності N ( ) загальну
pl
T
концентрацію водню знаходять за формулою (3.24):

, x
x
, x
,
C H   t  C L   t  C T   t .
Таким чином, у прийнятій моделі гідростатичні напруження переважно
визначають локалізацію дифузійно-рухомого водню C , тоді як пластична
L

деформація контролює густину пасток N і, відповідно, накопичення
T
пасткованого водню C . Алгебраїчний зв’язок (3.35)–(3.36) дає змогу об’єднати
T

ці два механізми в єдину оцінку загальної концентрації.

3.7 Постановка числової задачі та параметри моделі

У цьому підрозділі сформульовано числову задачу визначення

просторового розподілу водню в околі внутрішньої півеліптичної тріщини у

трубопроводі, який експлуатується під дією внутрішнього тиску водневовмісних

середовищ. На відміну від одновимірних аналітичних оцінок, така постановка дає

змогу врахувати просторову неоднорідність НДС, локальну пластичну

деформацію та пов’язане з нею зростання густини мікроструктурних пасток.