Page 128 - disertation_SLIEPKO_ROMAN

128

б)

в)
Рисунок 4.12 – Фрагменти реалізацій, збуджених тертям “зволожених”
поверхонь для різних стадій експерименту: а) І стадія, б) ІІ стадія, в) ІІІ стадія

Кількісно ці зміни можна охарактеризувати вже на основі оцінок

кореляційних функцій і спектральних густин стаціонарних наближень сигналів

(рис. 4.13а–в і 4.14 а–в). Оцінки кореляційних функцій мають незаникаючі

хвости, що свідчить про наявність детермінованих коливань. Їхній основний

період є близьким до періоду обертання диску. Загальна потужність сигналу на



ˆ
ˆ
першій стадії становить   0 R 28.52 m c 2  2 , на другій –   0 R 34.21 m c 2  2 , а

ˆ
на третій –   0 R 38.33 m c 2  2 . У частотній області можна виділити дві смуги,
а саме, низькочастотну в межах 0.5 кГц і високочастотну, яка визначається



інтервалом 1кГц ,2.3 кГц . Потужність низькочастотних вібрацій перевищує


потужність високочастотних. Потужність вібрацій у смузі 1кГц ,2.3 кГц є
найбільшою на другій стадії, а на третій вона є меншою навіть у порівнянні з

першою стадією (пари “притираються”).