Page 127 - disertation_SLIEPKO_ROMAN
P. 127
127
Встановлені властивості кореляційних компонентів є підставою для того,
щоб стохастичну модуляцію несучих гармонік сигналу представити як
суперпозицію вузькосмугових процесів, частоти несучих котрих визначаються
фізичними характеристиками сигналу. Такий характер модуляції
підтверджується гостровершинною формою оцінок спектральної густини
потужності (рис. 4.5 (Іб, ІІб, ІІІ б)).
4.3. Аналіз вібрацій пар тертя з “вологим” контактом
На другому етапі досліджень частина знаходилась в спеціальному розчині
(рис. 4.2). При обертанні, в розчин занурювалась решта контактуючої поверхні
диску. Таке “змочування” зменшувало саме тертя, що очевидно, змінювало як
потужність, так і структуру вібрацій. При обробці експериментальних даних,
ми, як і вище, виділимо серії часових рядів, які відносяться до початкової,
середньої та кінцевої стадій досліджень. Відрізки цих серій показано на
рис. 4.12а–в. Перша стадія є найбільш рівномірною. На ній виразно
спостерігається часовий хід, зумовлений обертанням диску, а також коливання
з вищою частотою, викликані нерівностями на поверхнях контакту. На другій
стадії появляються потужні стохастичні імпульси, на третій – потужність
окремих імпульсів зростає, хоча їхня частота зменшується. Також на останній
стадії зменшується потужність високочастотних коливань.
а)
Встановлені властивості кореляційних компонентів є підставою для того,
щоб стохастичну модуляцію несучих гармонік сигналу представити як
суперпозицію вузькосмугових процесів, частоти несучих котрих визначаються
фізичними характеристиками сигналу. Такий характер модуляції
підтверджується гостровершинною формою оцінок спектральної густини
потужності (рис. 4.5 (Іб, ІІб, ІІІ б)).
4.3. Аналіз вібрацій пар тертя з “вологим” контактом
На другому етапі досліджень частина знаходилась в спеціальному розчині
(рис. 4.2). При обертанні, в розчин занурювалась решта контактуючої поверхні
диску. Таке “змочування” зменшувало саме тертя, що очевидно, змінювало як
потужність, так і структуру вібрацій. При обробці експериментальних даних,
ми, як і вище, виділимо серії часових рядів, які відносяться до початкової,
середньої та кінцевої стадій досліджень. Відрізки цих серій показано на
рис. 4.12а–в. Перша стадія є найбільш рівномірною. На ній виразно
спостерігається часовий хід, зумовлений обертанням диску, а також коливання
з вищою частотою, викликані нерівностями на поверхнях контакту. На другій
стадії появляються потужні стохастичні імпульси, на третій – потужність
окремих імпульсів зростає, хоча їхня частота зменшується. Також на останній
стадії зменшується потужність високочастотних коливань.
а)
