Page 39 - Thesis_Oprysk_Volodymyr
P. 39
39
ΔH утворення гідридів зазвичай нижча (менш стабільна), ніж у чистого MgH 2,
але вища (більш стабільна), ніж у багатьох інтерметалідів типу AB 5. Наприклад,
YMgNi 4 має ентальпію утворення близько -35 кДж/моль H 2, що прийнятно для
застосувань при температурах, близьких до кімнатної [106].
1.4.2.3. Вплив елементного заміщення на гідрування сполук типу АВ2
При використанні як негативного електрода в Ni-MH акумуляторах, сплави
RMgNi 4 володіють вищою теоретичною ємністю, ніж комерційні LaNi 5 (AB 5).
Розрядна ємність зазвичай коливається від 300 мА∙год/г до 380 мА∙год/г при
помірних струмах розряду. Наприклад, електроди на основі LaMgNi 4
продемонстрували максимальну ємність близько 340 мА∙год/г [112]. Ці сплави
зазвичай демонструють чудові активаційні властивості, часто досягаючи
максимальної ємності протягом перших п’яти циклів.
Воденьсорбційні властивості сильно піддаються впливу внаслідок
елементного заміщення. Згідно з геометричним принципом стабільності гідридів,
менший об'єм елементарної комірки зазвичай призводить до вищого тиску плато. В
даному типі сполук заміщення можливе як для елемента А, так і для В. Наприклад,
заміщення більшого La на менший Nd збільшує тиск плато та може покращити
стійкість до аморфізації, проте зменшує ємність матеріалу [107]. ІМС з Sm на
позиції рідкоземельного елемент демонструє покращену циклічна стійкість при
багаторазовому гідруванні, при цьому, знову ж таки, жертвуючи ємністю [113].
Комерційні варіанти часто використовують мішметал (аналогічно, як у випадку з
АВ 5) часто для зниження вартості. MmMgNi 4 демонструє властивості, усереднені
між чистими варіантами рідкоземельних елементів [114113].
Заміщення перехідного металу (нікелю) на кобальт при складах RMgNi 4-xCo x
(x = 0,3-0,6) демонструють значне підвищення HRD та корозійної стійкості.
Наприклад, LaMgNi 3,5Co 0,5 має HRD на рівні 75-80% при 500 мА/г, тоді як у
LaMgNi 4 лише 65%. При цьому ємність помірно знижується (на 5-10% на кожні 0,5
атома Co). Кобальт пригнічує окиснення металічних компонентів, що підвищує
ресурс матеріалу [115-118].

