Page 38 - РОЗДІЛ 1
P. 38

38

               парогенераторів  теплоелектростанцій  [174–175],  нейтронного  опромінення  та

               високої температури в умовах ядерних реакторів електростанцій [166], напружень

               у  феромагнетику  [163,  167],  взаємної  орієнтації  магнетного  поля  та  поля  меха-

               нічних напружень [172], пластичної деформації [177] тощо. Пластична деформа-

               ція  зумовлює  зміну  дислокаційної  структури  металу,  що  веде  до  значних  змін

               його магнетних властивостей [177]. Зі зростанням густини дислокацій збільшуєть-

               ся кількість перешкод для руху міждоменних стінок, а отже ускладнюється про-

               цес перемагнечування феромагнетика.

                     Встановлена у попередніх дослідженнях чутливість параметрів сигналу МАЕ

               до стану феромагнетного матеріалу об’єкта зумовила пошуки щодо впровадження

               методу МАЕ як потенційно ефективного засобу неруйнівного контролю машин і

               елементів конструкцій, виготовлених із феромагнетних матеріалів. В Україні, де

               питання надійності роботи та продовження ресурсу конструкцій, машин та споруд

               має неабияку вагу, внесок у розвиток цього методу зробили вчені Фізико-механіч-

               ного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України [178–180]. Для ефективного впро-

               вадження у виробництво систем неруйнівного контролю методом МАЕ необхідно

               провести численні дослідження з метою виявлення найчутливіших і найстабільні-

               ших параметрів сигналів та оптимізації як елементів збудження магнетного поля,


               так і систем відбору акустико-емісійних даних.
                     Для здійснення запропонованого методу діагностування не потрібно додат-


               кової  механічної  обробки  поверхні,  він  не  вимагає  прикладання  додаткових  на-
               вантажень чи деформацій. Це суттєво здешевлює проведення діагностичних робіт


               і  підвищує  їх  технологічність,  а  також  не  несе  загрози  виникнення  додаткових

               пошкоджень та провокування розвитку тріщин.



                     1.3.1. Доменна структура феромагнетних матеріалів



                     У 1907 р. Вейсс [181] висунув гіпотезу, що феромагнетний матеріал складає-

               ться з окремих ділянок спонтанного намагнечення – доменів, при цьому у кожно-

               му домені напрям магнетних моментів атомів є паралельним, але відмінним від
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43