Page 38 - РОЗДІЛ 1
P. 38
38
парогенераторів теплоелектростанцій [174–175], нейтронного опромінення та
високої температури в умовах ядерних реакторів електростанцій [166], напружень
у феромагнетику [163, 167], взаємної орієнтації магнетного поля та поля меха-
нічних напружень [172], пластичної деформації [177] тощо. Пластична деформа-
ція зумовлює зміну дислокаційної структури металу, що веде до значних змін
його магнетних властивостей [177]. Зі зростанням густини дислокацій збільшуєть-
ся кількість перешкод для руху міждоменних стінок, а отже ускладнюється про-
цес перемагнечування феромагнетика.
Встановлена у попередніх дослідженнях чутливість параметрів сигналу МАЕ
до стану феромагнетного матеріалу об’єкта зумовила пошуки щодо впровадження
методу МАЕ як потенційно ефективного засобу неруйнівного контролю машин і
елементів конструкцій, виготовлених із феромагнетних матеріалів. В Україні, де
питання надійності роботи та продовження ресурсу конструкцій, машин та споруд
має неабияку вагу, внесок у розвиток цього методу зробили вчені Фізико-механіч-
ного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України [178–180]. Для ефективного впро-
вадження у виробництво систем неруйнівного контролю методом МАЕ необхідно
провести численні дослідження з метою виявлення найчутливіших і найстабільні-
ших параметрів сигналів та оптимізації як елементів збудження магнетного поля,
так і систем відбору акустико-емісійних даних.
Для здійснення запропонованого методу діагностування не потрібно додат-
кової механічної обробки поверхні, він не вимагає прикладання додаткових на-
вантажень чи деформацій. Це суттєво здешевлює проведення діагностичних робіт
і підвищує їх технологічність, а також не несе загрози виникнення додаткових
пошкоджень та провокування розвитку тріщин.
1.3.1. Доменна структура феромагнетних матеріалів
У 1907 р. Вейсс [181] висунув гіпотезу, що феромагнетний матеріал складає-
ться з окремих ділянок спонтанного намагнечення – доменів, при цьому у кожно-
му домені напрям магнетних моментів атомів є паралельним, але відмінним від