Page 37 - РОЗДІЛ 1
P. 37

37

                     1.3. Особливості методу магнетопружної акустичної емісії


                     Інформацію  про  стан  феромагнетного  конструкційного  матеріалу  перспек-

               тивно отримувати за сигналами МАЕ, яка виникає під час перемагнечення феро-

               магнетика і пов’язана з ефектом Баркгаузена. Перші спроби реєстрації пружних

               коливань,  які  виникають  під  час  перемагнечення,  та  пояснення  фізичної  суті

               цього явища були зроблені ще в 40-х роках минулого століття. Однак свого роз-

               витку такі дослідження набули у 70-х роках [146, 149–150].

                     Збуджують  МАЕ  процеси  стрибкоподібної  зміни  положення  доменних  сті-

               нок, які супроводжуються магнетострикційними ефектами [162]. У конструкцій-

                                                            °
               них сталях це насамперед стрибки 90  доменних стінок.
                     Як показали дослідження, МАЕ є чутливою до структурних змін матеріалу

               об’єкта,  а  її  інформативні  параметри  (підсумковий  рахунок,  сума амплітуд сиг-

               налу, середньоквадратичне значення, миттєва потужність, амплітудно-частотний

               спектр, густина ймовірності розподілу амплітуд тощо) залежать від режиму тер-

               мообробки,  пластичної  деформації,  залишкових  напружень,  наводнення  тощо

               [162].  Деградований  матеріал  змінює  свою  як  фізико-механічну,  так і доменну


               структури, що відображається на параметрах МАЕ.
                     Дослідження МАЕ феромагнетиків, на відміну від електромагнетних дослід-


               жень ефекту Баркгаузена, стали можливими лише із розвитком акустико-емісійно-
               го інструментарію впродовж останніх десятиліть [163–179] і тому перебувають в


               початковому стані. За винятком незначного числа фундаментальних праць на цю
               тему [172–173, 178], в літературі переважають дослідження, що тематично дуже


               вузькі. Серед них спроби встановлення кореляцій між параметрами сигналів МАЕ

               та фізичними властивостями матеріалів. Наприклад, вивчали залежність парамет-

               рів сигналів МАЕ від типу мікроструктури, розміру зерна [164, 170], морфології

               карбідних  та  інших  неметалевих включень,  твердості  металу  [165],  міжзеренної

               сегрегації  неметалевих  включень  [169],  кількості  перлітної  фази  [168].  Низка

               праць  присвячена  оцінці  об’ємного  деградування  феромагнетних  матеріалів  під

               впливом циклічних навантажень [171], високотемпературної повзучості в умовах
   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42