Page 19 - Thesis_Lavrys

19

пластичність та втомна міцність сплаву після деформаційно-дифузійного

оброблення.

Методи дослідження: оптична та сканувальна електронна мікроскопія,

мікрофрактографічний аналіз, термогравіметрія, дюрометрія, профілометрія,

трибологічні випробування, механічні випробування за статичних і

циклічних навантажень на міцність, пластичність, втомну міцність,

рентгенофазовий та рентгеноструктурний аналізи.

Наукова новизна отриманих результатів

1. Визначено низькотемпературний діапазон залежності параболічної

константи швидкості азотування та уточнено енергію активації процесу та

інші кінетичні константи для широкого температурного діапазону

(750…950°С) азотування двофазного титанового сплаву ВТ22.

2. Вперше досліджено вплив вихідного структурного стану сплаву

ВТ22 на фізико-механічні характеристики поверхневого зміцненого шару

після суміщеного зі ЗТО азотування та структурні зміни у матриці. Показано,
що для сплаву з вихідною (α+β)-глобулярною та β-структурами рівень

поверхневого зміцнення вищий, ніж для сплаву з вихідною (α+β)-
пластинчастою. Натомість інтенсивні структурні зміни матриці (ріст α-фази)

спостерігаються у сплаву з вихідною β- та (α+β)-пластинчастою структурами.
3. Вперше встановлено, що найефективніше ХППД реалізується у

сплаві ВТ22 з вихідною двофазною пластинчастою чи глобулярною
структурами. Для сплаву з вихідною β-структурою ХППД потрібно

проводити за вищих навантажень.

4. Вперше на основі мікроструктурного, дюрометричного та

рентгеноструктурного аналізів підтверджено термічну стабільність

деформаційно зміцненого поверхневого шару сплаву ВТ22 в умовах

насичення азотом до 820°С. Показано, що під час нагрівання в азоті процеси

рекристалізації деформаційно зміцненого шару пригнічуються через процеси

твердорозчинного зміцнення, що підтверджується збереженням

деформованого шару з подрібненою структурою.