Page 140 - Thesis_Lavrys

140

ВИСНОВКИ

У роботі представлено нове вирішення науково-технічної задачі

підвищення зносостійкості титанового сплаву ВТ22 шляхом інтенсифікації

газового азотування попереднім модифікуванням поверхневої структури

холодним поверхневим пластичним деформуванням. Найважливіші наукові

та практичні результати:

1. Показано, що збільшення навантаження від 100 до 400 Н під час

ХППД забезпечує підвищення рівня поверхневого зміцнення сплаву ВТ22 на

15%. За навантажень вище 300 Н якість поверхні сплаву погіршується

внаслідок деламінування з наступним налипанням відлущеного матеріалу.

Збільшення кількості проходів покращує якість оброблюваної поверхні,

несуттєво впливаючи на рівень поверхневого зміцнення. Рекомендовано

здійснювати деформаційне поверхневе оброблення за навантаження в 300 Н

за 11 проходів, коли найвище поверхневе зміцнення забезпечується за

найкращої якості зміцненої поверхні. Найефективніше процес реалізується на

сплаві з двофазною пластинчастою чи глобулярною структурами.

2. Розраховано кінетичні параметри (K , Q, А) газового азотування
ρ

титанового сплаву ВТ22 за температур 820 та 750°С. Доповнено
низькотемпературний діапазон температурної залежності параболічної

константи швидкості азотування сплаву та уточено енергію активації
процесу та інші кінетичні константи азотування для широкого

температурного діапазону (750…950°С).

3. Встановлено вплив вихідного структурного стану сплаву ВТ22 на

фізико-механічні властивості поверхневого зміцненого шару після СА. Для

сплаву з вихідною (α+β)-глобулярною та β-структурами рівень поверхневого

зміцнення вищий, ніж для сплаву з вихідною (α+β)-пластинчастою.

Найсприятливішою вихідною структурою для СА є (α+β)-глобулярна

структура, яка забезпечує високий рівень поверхневого зміцнення сплаву

ВТ22 без помітного погіршення структури його матриці.