Page 35 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

35

експлуатованих сталей та структурними і фрактографічними ознаками їх

деградації;

6. Ідентифікувати критичний стан тривало експлуатованих сталей за

візуалізованими ознаками деградації;

7. Розробити методологію визначення критичного структурно-

механічного стану сталей відповідальних елементів конструкцій внаслідок їх

тривалої експлуатації за дії температурних, силових та корозивно-

наводнювальних чинників.

Об’єкт дослідження – деградація конструкційних сталей за структурно-

механічними ознаками під час тривалої експлуатації на різних об’єктах за

кліматичних і високотемпературних умов.

Предмет дослідження – закономірності зміни металографічних,

механічних та фрактографічних показників, зумовлені деградацією

конструкційних сталей в часі тривалої експлуатації, та залежності між ними.

Методи дослідження – металографічний та мікрорентгенівський

спектральний аналізи; мікрофрактографічні дослідження механізмів

руйнування лабораторних зразків та зламів реальних елементів конструкцій;

механічні випроби з визначенням комплексу характеристик (твердість,

характеристики міцності і пластичності, ударна в’язкість, статична і циклічна
тріщиностійкість); програми, розроблені спеціалістами ФМІ НАН України для

виділення та кількісного оцінювання елементів структури і фрактографічного
рельєфу, пов’язаних з деградацією сталей.

Наукова новизна одержаних результатів
1. Вперше встановлено порушення лінійної залежності між розміром

зерна і твердістю (типу Холла-Петча) НВ–d –1/2 низьколегованої теплотривкої
о
сталі 15Х1М1Ф після тривалої високотемпературної (540 С) експлуатації на

головних парогонах ТЕС. За відхиленням залежності від лінійності

обґрунтували структурний критерій, необхідний для встановлення поточного

стану експлуатованої сталі. Показано, що найінтенсивніші зміни і структурного

(розмір зерна), і механічного (твердість НВ) показників стану деградованої сталі