Page 32 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

32

ВСТУП

Актуальність теми. Тривала експлуатація конструкційних cталей за

сукупно-го впливу різних температурних та силових чинників створює

передумови для їх деградації, яка проявляється зміною вихідної

мікроструктури та фізико-механічних властивостей, а також мікромеханізму

руйнування. Процеси деградації інтенсифікуються за дії наводнювальних

середовищ (І. М. Дмитрах, О. Є. Андрейків, М. С. Хома, Г. М. Никифорчин, T.

Murakami, M. B. Djukic, A. Sedmak), що відбивається відповідною зміною

стану сталей. На сьогодні існує однозначне розуміння, що надійність роботи

відповідальних об’єктів тривалої експлуатації залежить від поточного

структурно-механічного стану сталей (С. М. Чернега, О. П. Осташ,

Г. М. Никифорчин, З. А. Дурягіна, Ю. Я. Мешков, П. О. Марущак, A. Zieliński,

A. Kumar, R. Viswanathan Z. B. Zhang, H. K. D. H. Bhadeshia). Для його

визначення використовують комплекс чутливих до деградації сталей

структурних, механічних та фрактографічних показників. Крім того, все

частіше експлуатаційну деградацію сталей оцінюють з використанням

залежностей між цими показниками, зокрема, між механічними і

фрактографічними (О. М. Романів, Ю. В. Зима, С. D. Beachem, C. A Capffe,

A. W. Thompson, J. Fellows, S. N. Ghafouri, A. Kumar). Розвиток кількісної

метало- та фрактографії розширив межі їх застосування для встановлення

особливостей впливу різних чинників, зокрема навантажень, температури,

середовищ тощо (О. П. Осташ, Н. М. Гринберг, E. E Underwood, A. J. McEvily,

H. Matsunaga, T. Yoshimura, M. Kawagishi, R. O. Ritchie, D. Broek, T. Jokobori).

Звідси основою для оцінювання поточного структурно-механічного стану

тривало експлуатованих сталей стають комплексні підходи із залученням

структурних, механічних та фрактографічних показників. Виявлення

відповідних фрактографічних ознак на зламах зразків та елементів конструкцій

(зруйнованих, відповідно, в контрольованих лабораторних та технологічних

умовах) стане доказом їх зв’язку з експлуатаційною деградацією сталей.